Політична наука в Україні / Сайт Центру політичних досліджень (Львів)

Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 202 с.

 

Аналіз пердвиборчих програм кандидатів

на посаду міського голови Івано-Франківська

 

Передвиборча програма - це основний документ , з яким кандидат іде на вибори.

Основними вимогами до передвиборчих програм є:

-          відображення актуальних проблем і інтересів громади;

-          відповідно зазначаються шляхи і інструментарії в вирішенні цих інтересів і потреб;

-          план розвитку громади у передвиборчих програмах розрахованих на 4-5 років і передбачає працю над його реалізацією інститутів влади;

-          передвиборчі програми базуються на варіантах формування і використання реального бюджету.

Івано-франківська міська територіальна виборча комісія зареєструвала 17 кандидатів на посаду міського голови Івано-франківська. Згідно Закону України « Про вибори депутатів ВР  АР Крим , місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6.04.2004 р. однією з умов реєстрації кандидатів є подання передвиборної програми для якої немає ліміту, щодо кількості знаків.  Найбільшою за обсягом є програма М.Жураківського; мало що відстають від неї програми Олега Синютки, Григорія Байдащука, Василя Волощука, Володимира Стасюка, Богдана Чорнописького. Варто відмітити, що окремі кандидати подали вже дуже «лаконічні» програми. Передвиборна програма Ярослава Шевчука вміщує в собі трохи більше 170 знаків разом із знаками пунктуації. Дана програма містить лише констатацію певних проблем, загальні гасла; в ній нічого не згадано про конкретні проблеми міста і конкретні шляхи їх вирішення.  З точки зору лаконічності ця програма є достатньо чіткою, але зовсім незрозумілою. Характеризуючи інші програми, можна відмітити, що всі вони переважно носять загальний характер, передбачають: «покращити, розробити, не допустити, забезпечити, створити» тощо. В більшості програм немає навіть натяку на конкретні дані. Наприклад, коли те чи інше зробиться, ким, за які кошти, в який термін.  Дещо відрізняється передвиборна програма Олександра Сича, в якій присутні шляхи досягнення цілей поставлених кандидатом в уряді основних соціальних сферах міста. Проте і тут конкретики є досить мало. Основою передвиборної програми є не її обсяг, а здатність її до розуміння виборцями як кандидат і його команда визначають основні проблеми громади, та що вони планують робити протягом терміну каденції і в який спосіб. На жаль, такої тенденції у програмах кандидатів важко відшукати.

Аналіз передвиборних програм кандидатів на посаду мера Івано-Франківська засвідчує, що авторами цих документів здійснена спроба окреслення основних проблем мешканців Івано-Франківська і самого міста, і спроба поєднання їх із тим, що слід зробити для громади.  Проблеми громади переважною більшістю виборців окреслені по окремих соціальних сферах. А саме: сфері житлово-комунального господарства, медицини, транспорту, охорони здоров’я тощо. Серед головних блоків проблем/напрямів основні кандидати виділяють: О.Синютка: місто інвестиційних проектів та нових робочих місць; добробут кожного – добробут громади; рівні можливості для всіх; молоді – реальну підтримку; Івано-Франківськ – європейське місто. В.Анушкевичус: діалог «громада – міська влада; припинити руйнацію історичних будівель міста; забезпечити сприятливий клімат для ведення підприємницької діяльності;  реформування ЖЕО; розробити ефективну стратегію використання аеропорту міста тощо. О.Сич: місту – новий генплан; молодій сім’ї житло; ліквідація корупції;  зробити Івано-Франківськ інвестиційним лідером Західного регіону; послуги ЖЕО – якісно нові тощо.

Недоліком і досить відчутним деяких передвиборних програм є констатація  у них тези про потребу  складання певних концепцій і планів вирішення тих чи інших проблем, замість того,  щоб ці плани вже були чітко окреслені у програмах кандидатів. Наприклад, теза: «розробити і затвердити концепцію розвитку Івано-Франківська як туристичного центру у програмі В.Анушкевичуса.

Автори програм,  прагнучи продемонструвати системне та комплексне бачення проблем міста, включають у свої програми максимально широке коло завдань. Звідси логічно випливає, що майбутня практична діяльність буде проходити через стандартні напрямки діяльності міських інститутів влади. Реалізація хоча б частини стандартних зобов’язань і обіцянок буде трактуватися як конструктивна робота, котру необхідно продовжити  під час наступних каденцій.

Програми не передбачають характеристики механізмів досягнення поставлених завдань/напрямків у роботі.

У передвиборній програмі, переважно які в самій передвиборній кампанії нема відповіді на актуальне питання, якої є команда кандидата, чи здатна вона реально вирішувати поставлені у програмі зобов’язання, цілі і завдання. Поширеною на даний момент  є реєстрація довірених осіб кандидата, які як правило є відомими, більше чи менше, особами у різних сферах суспільного життя, але здебільшого вони  не будуть займати жодних посад, ставка на відомих людей очевидно робиться кандидатом для того, щоби якось себе виокремити серед значної кількості претендентів на крісло мера міста Івано-Франківська.

На завершення аналізу передвиборних програм кандидатів на посаду міського голови, варто стверджувати, що останні можна трактувати по-різному. Це дає підстави сумніватися, що реальна практична діяльність переможця виборів на посаду міського голови буде визначатися його передвиборною програмою. І як наслідок, проблема політичної і персональної відповідальності переможця на виборах за невиконання програми може бути поставлена під великий знак питання…

 

Джерело: Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006.