Політична наука в Україні / Сайт Центру політичних досліджень (Львів)

Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 202 с.

 

МОНІТОРИНГ  ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Підготовлено Інститутом соціальних досліджень та політичного аналізу (м.Донецьк)

 

Квітень 2006 року

 

Результати: момент істини

 

Парламентські вибори 2006 року були особливими, багато що визначили на шляху розвитку як України, так і одного із самих "знакових" її регіонів - Донеччини. Вони повинні були відповісти на багато питань і на більшість з них дали недвозначну відповідь.

            Впродовж багатьох років у регіоні підсилювалися авторитарні тенденції, незважаючи на формальне введення демократичних процедур і інституцій. Характерною рисою регіону була особлива відчуженість його жителів від сфери політичного, небажання брати участь "у цьому цирку", а тим більше брати близько до серця те, що відбувається на владному Олімпу. Події ж осені 2004 року настільки розбурхали регіон, що сприяли кардинальному зрушенню в уявленнях про те, що значить для простого жителя шахтарського краю політика. В цьому контексті по великому рахунку неважливо, який колір переважав на "донецькому Майдані" – включеність в політичне життя країни більшості громадян регіону була безпрецедентною і є доконаним фактом. Регіональна еліта довела свою здатність до мобілізації населення. Донеччани показали, хто для них «свої» та «чужі», які цінності їм більш притаманні, які ідеї, стереотипи й міфи вони поділяють. 

Партія регіонів, перш за все, добилась однієї з основних поставлених задач щодо Донецької області і зуміла забезпечити дуже високий рівень участі населення у виборах. 26 березня прийшли на виборчі дільниці і проголосували на виборах народних депутатів 69,31 % населення області або 2 510 433 виборця. Вибираючи депутатів обласної Ради, проголосували 68,78 % тих, хто мав право голосу (2 483 тис.).

Досягнуті були не лише задачі по забезпечення приходу населення на вибори, а й за плановий відсоток голосів за Партію регіонів.

Ще до початку виборів експерти прогнозували, що Донецька область так і залишиться цілісною політичною вотчиною «біло-синіх», які не мають наміру віддати ні клаптика її своїм політичним опонентам. Вже тоді донецький мер Олександр Лук'янченко спрогнозував, що за ПР тільки у столиці Донбасу виборці віддадуть 70% голосів, а голова Донецької обласної ради Борис Колесніков і зовсім побажав своїй партії 75% симпатій.

Навіть при таких партійних амбіціях «регіоналів» всі інші політичні сили все-таки сподівалися на подолання із пристойним результатом 3% в області, а деякі навіть не без пафосу обіцяли взяти всі 10-15%. Бажане з дійсним більш-менш точно збіглося тільки у випадку ПСПУ, що зуміла потрапити в місцеві органи влади з другим після «регіоналів» результатом.

Представники місцевої організації НСНУ розраховували на 7%, а у штабі твердо орієнтувалися на результат не менше 4-5%, ґрунтуючись зокрема на даних внутрішньої соціології. Представники БЮТ були твердо впевнені у своїх «законних» 12%, хоча дані замірів суспільної думки, проведених близьким до БЮТ місцевим відділенням КВУ, давали більш скромні прогнози.

Далекими від запланованих 6% виявилися результати в блоку «Не Так!», що одержали відсоток на рівні «помаранчевих» і не пройшли в обласну раду. Нарешті, не виправдалися оптимістичні плани місцевих соціалістів стати вагомою альтернативою «біло-блакитним» у регіоні. Особливо болісно ними був сприйнятий результат у південних районах області й у Маріуполі, де завдяки впливу Володимира Бойко соціалісти розраховували на перше місце по виборам у місцеві ради й крісла міських голів. 

 

Таблиця 1

Результати виборів народних депутатів у Донецькій області

 

Партія (блок)

 % ЗА

Голосувало ЗА

1

Партія регіонів

73.6

1 850 729

2

Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція"

6.8

170 992

3

Соціалістична партія України

3.7

94 256

4

Комуністична партія України

3.1

79 062

5

"Блок Юлії Тимошенко"

2.5

62 138

6

Блок "НАША УКРАЇНА"

1.4

35 456

7

"Опозиційний блок НЕ ТАК!"

1.2

31 196

8

Партія "Віче"

1

24 884

9

Партія національно-економічного розвитку України

0.4

10 820

10

"Виборчий блок "Держава - Трудовий Союз"

0.3

8 947

11

"Народний блок Литвина"

0.3

8 886

12

Партія Зелених України

0.3

8 483

13

Політична партія "Партія екологічного порятунку "ЕКО+25%"

0.2

6 457

14

Партія "Відродження"

0.2

6 168

15

Український Народний Блок Костенка і Плющачи

0.2

6 142

16

Селянська партія України

0.2

5 439

17

"Громадянський блок ПОРА-ПРП"

0.2

4 906

18

"Блок ЮРІЯ КАРМАЗІНА"

0.2

4 590

19

Політична партія "Трудова Україна"

0.2

4 503

  

І все ж, незважаючи на прогнози спостерігачів про непередбачуваність результатів по області, вибори принесли таки кілька сюрпризів. Насамперед, для Партії регіонів, що й у дні колишньої слави не одержувала такого колосального відсотка симпатій.

В результаті до обласної ради пройшли всього 4 політичні сили - крім ПРУ (що одержала 120 мандатів з 150), ще КПУ (3,45% й 7 мандатів), СПУ (5,09% й 10 місць) і Блок Наталії Вітренко (6,9% й 13 місць).

 

Таблиця 2

Результати виборів депутатів у Донецьку обласну раду

 

Партія (блок)

 % ЗА

1

ДОВ Партія регіонів

61,9

2

Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція"

6,9

3

ДОО Соціалістична партія України

5,1

4

ДОО Комуністична партія України

3,4

5

"Блок Юлії Тимошенко"

2,8

6

"Опозиційний блок НЕ ТАК!"

2,3

7

ДОО Партії "Віче"

1,3

6

Блок "НАША УКРАЇНА"

1,0

8

Донецька обласна організація Політичної партії "Народний Союз Наша Україна"

1,1

9

ДОО Партії Зелених України

0,8

10

"Народний блок Литвина"

0,7

11

ДОПО ПП "Партія екологічного порятунку "ЕКО + 25%"

0,7

12

ДОО партії "Жінки України"

0,6

13

ДОО ПП "Трудова Україна"

0,5

 

 Характерно, що за ідеологічним спектром в результаті обласна рада чітко ділиться на 2/3 «правих», одноосібно представлених Партією регіонів, і 1/3 лівих, що мають між собою кардинальні протиріччя і об'єднані хіба що єдиними лівими поглядами. Така сегментація облради формально може привести до протистояння в деяких питаннях. Прихильність «лівому» шляху зафіксовані в регіональних програмах зазначених партій, однак фактично діяльність СПУ й КПУ в останні роки, у тому числі й парламентська, свідчить про все більшу девальвацію ідеологічного ресурсу. Швидше за все, ідеологічний фактор не зіграє істотної ролі в майбутніх перипетіях і повсякденній діяльності ради.

Явним сюрпризом, тільки неприємним, виявилися результати для місцевої організації НСНУ (що йшла на вибори в місцеві ради окремо). В 5-ти мільйонній області пропрезидентська партія пройшла в райраду тільки одного з 17-ти районів (Олександрівського) зі скромним результатом в 5,3%, що виглядає скоріше виключенням із правила. Крім цього, НСНУ провела депутатів у міськради Красноармійська (3,4%) і Вугледара (9,7%). В інших випадках партія не одержала задовільних результатів навіть по плану-мінімуму (подолання 3%-го бар'єру), залишившись за межами представницьких органів.

У порівнянні із НСНУ трохи більш гідні результати одержав БЮТ, хоча члени штабу зізнаються, що й для них вони виявилися шоком. Однак характерно головне - саме у вотчині «донецьких» БЮТ переграла НСНУ, що виявилося для останньої не менш неприємним ударом. На тлі однієї райради, «взятої» НСНУ, більш солідними здаються здобутки з восьми райрад БЮТ, причому в Олександрівськом районі «біло-червоні» також довели свою перевагу, одержавши майже у два рази більше голосів ніж НСНУ (9,9%). По виборам у міські ради області БЮТ навіть обійшов СПУ, провівши своїх депутатів у 8 міськрад, у той час як СПУ - тільки в 4. 

 

 

Діаграма 1

Кількісний склад депутатів Донецької обласної ради V скликання

 

Найбільший результат з партій, що входять до влади, одержали соціалісти. Крім 10 мандатів в обласній раді, які їм забезпечили отримані 5%, соціалісти пройшли в 10 райрад. Але й вони явно незадоволені отриманими результатами, тому що розраховували на значно більший відсоток підтримки в південних районах, ніж 28% у середньому по трьох південних районах. Навіть на виборах у міськраду Маріуполя соціалісти одержали у два рази менше голосів, ніж Партія регіонів (20,4% й 39,7% відповідно), хоча розраховували на перше місце. Єдине, що втішає соціалістів хоч трохи - це випередження за голосами свого традиційного опонента - Компартії.

Аналогічно справа виглядає й з виборами мерів в області: з 28 великих міст шахтарського краю 21 стало керуватися представниками Партії регіонів, і тільки 6 дісталися безпартійним кандидатам, а 1 – представникові СПУ. При цьому надання переваги мерам від ПР було в містах настільки явним, що іншим кандидатам начебто ні на що було й сподіватися. У столиці Донбасу, приміром, беззастережно переміг Олександр Лук'янченко, що набрав 66% голосів і з 56%-ним відривом випередив свого головного конкурента, заступника голови Донецької облдержадміністрації, представника Блоку Костенко-Плюща Олександра Клименко. Аналогічна ситуація і на батьківщині Віктора Януковича, у Єнакієвому, де також переміг колишній мер і представник ПРУ Сергій Рухадзе, одержавши беззаперечні 90% на свою користь, а також у Макіївці, жителі якої переобрали Олександра Мальцева, віддавши за нього 64% голосів.

Успіх «регіоналів» настільки очевидний, що ряд партій відразу, по гарячих слідах, заявили про фальсифікації й застосування «чорного PR» проти себе, тому що інші причини такої перемоги на перший погляд відшукати важко. На думку Ігоря Житинського, першого секретаря обкому КПУ в Донецькій області, напередодні виборів у регіоні активно розпускалася плітка, що Партія регіонів і Компартія об'єдналися, і треба тепер голосувати тільки за ПРУ, що автоматично приведе до підтримки комуністів. Що й привело, за думкою Житинського, до фактичного провалу комуністів на виборах у місцеві ради області.

Крім комуністів, активно крутили тему фальсифікацій на виборах в області представники БЮТ. Про масові фальсифікації «на високому технологічному рівні» заявив, зокрема сам лідер БЮТ у Донецькій області Володимир Скубенко, провівши з цього приводу прес-конференцію. Як приклади махінацій Скубенко привів тривалий процес здачі підсумкових протоколів на деяких дільницях, існування кількох протоколів, у яких дуже відрізнялися між собою підсумкові дані, а також тиск на змучених роботою членів комісій.

Про фальсифікації, використані  на виборах в області, заявляли й представники «Нашої України», але менш послідовно. У підсумку глава ДОО взагалі спростував інформацію про те, що його організація направила лист голові ЦВК Ярославу Давидовичу, у якому представлена інформація про позови «Нашої України» щодо визнання недійсними підсумків голосування в ряді територіальних виборчих округів Донецької області.

Навіть «вітренківці», що одержали другий результат, привселюдно заявляють про крадіжку в них голосів регіоналами. Саме з таким твердженням виступила на першій сесії облради 26 квітня Л.Кайоткіна, лідер місцевих «прогресивних соціалістів».

Самі «регіонали» у цілому задоволені результатом, а розмови про будь-які фальсифікації навіть не хочуть чути. За словами деяких з них, отриманий результат міг би бути ще більшим, якби не спровокований владою хаос на виборчих дільницях, що не дозволив проголосувати багатьом жителям області.

Монополізацію влади в східному регіоні Партією регіонів не можна недооцінювати. ПРУ витиснула більш дрібні політичні сили своїм масштабом і розмахом - чого коштує один тільки передвиборний мітинг на 30 тисяч чоловік, що відбувся в Донецьку в останній день агітації. Іншим партіям тут просто не знайшлося місця - «регіонали» задавили їх своєю масивністю. Крім того, на загальному тлі в Донбасі, за словами політологів, саме вони відрізнялися найбільшою волею до перемоги, гарантіями стабільності  й спокою - того, чого жителям шахтарського краю вже давно не вистачало. І поки інші партії метушилися й сварилися між собою, «регіонали» активно зображували кам'яну стіну, за якою донеччани зможуть при потребі сховатися й перечекати непросту й неспокійну епоху змін. А Партія регіонів одержала ще один вагомий аргумент для нинішньої  влади в політичних торгах.

 

Джерело: Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – С.70-73.