ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

10/11/2007

Анатолій КРУГЛАШОВ, Микола ГУЙТОР, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Політичний процес в Україні позначений суперечливими проявами і це пов’язане, перш за все, з триваючим переходом нашої держави до встановлення демократичної політичної системи. Не становить винятку і перебіг політичного процесу в Чернівецькій області, політична еліта якої, разом з представниками інших регіонів намагається сформувати специфіку взаємодії та діяльності політичних суб’єктів на загальнодержавному рівні. Проте такі спроби не виходять поки що за рамки прагнень.

Політичний процес в Чернівецькій області визначається наступними головними особливостями регіону. По-перше, Чернівецька область є найменша за територією та за кількістю населення, порівняно з іншими областями, відповідно цьому, ресурсна база місцевої еліти є достатньо вузькою, обмеженою. По-друге, відзначимо поліетнічність регіону, яка пов’язана з його географічним розташуванням та склалася в наслідок визначальних подій, що відбувалися в різні історичні часи на території цієї області. Саме формування території, а отже й кордонів сучасної Чернівецької області відбувалося у непростих історичних умовах, що суттєво вплинуло на формування її етнічного складу, ментальність та політичні орієнтації населення, відтак визначає і надалі певну своєрідність політичних відносин та їхню динаміку. Радянський період в історії регіону особливо сприяв виробленню лояльності до влади, яка відкривала, в обмін на вимогу відданості з боку місцевого населення нові соціальні горизонти, зокрема шлях до професійної, управлінської партійної кар’єри не лише у місцевому, але й в республіканському і всесоюзному масштабах [4, с. 28]. По-третє – область була історично і донині залишається прикордонним регіоном, що суттєво впливає на соціально-економічні та геополітичні орієнтації як населення в цілому, так і активних суб’єктів політичного процесу.

Поруч із виразною специфікою на тлі інших українських регіонів, відзначимо, що у межах самої області помітною своєрідністю відзначаються її гірські райони а саме Путильський та Вижницький, географічно та етнографічно тісно пов’язані з сусідньою Івано-Франківською областю. Належачи у етнографічному плані до Гуцульщини, їхнє населення усвідомлює в той же час свою причетність до України в цілому і переважно відрізняється підкресленою орієнтацією на українські національні цінності. Для нього характерним є консерватизм, у певній мірі залишки патріархальності [1, с. 12]. Другу групу складають  Хотинський, Кельменецький, Сокирянський та Новоселицький райони, які історично відрізняються тривалою належністю до історико-етнографічного регіону Бесарабії, а в сучасний період відрізняються електоральними преференціями. Також у складі Чернівецької області є територія Герцаївського району, місцеве населення там складається переважним чином з румунів, які підтримують тісні зв’язки з сусідніми населеними пунктами Румунії.

Істотній вплив на динаміку політичних відносин має релігійно-конфесійний фактор. Традиційно більшість віруючих буковинців сповідує православ’я. Історично позиції православної церкви були досить сильними на Буковині. Католики складають невелику частину місцевого населення, зокрема греко-католикам в Чернівецькій області належить 25 громад, римо-католикам – 30 громад. Окреме місце в Чернівецькій області посідають протестанти. Хоча більша частина населення області вважає себе православними, проте сукупна кількість активно віруючих членів різних протестантських громад в області перебуває майже на рівні з кількістю активно віруючих православних УПЦ та УПЦ КП.

Насамкінець, серед визначальних факторів політичного процесу на території краю відзначимо радикальні зміни в структурі зайнятості місцевого населення. Значна його частина зайнята в дрібному та середньому бізнесі, насамперед у сфері торгівлі та обслуговування. Чернівецька область за часи незалежності майже повністю втратила великі промислові підприємства, а робітничий клас та інженерно-технічна інтелігенція за цей же період були декласовані та вимушені змінити профіль своєї діяльності. Це призвело, серед інших причин загальнонаціонального масштабу до масової трудової міграції економічно активного населення за межі краю та держави в цілому. За окремими експертними оцінками, серед менш аніж 910 тисяч населення краю, понад 150 тисяч складають трудові мігранти. Важливо наголосити на тому, що для багатьох вихідців з буковинського краю трудова міграція насправді стає початком безповоротної еміграції, яка, в свою чергу, впливає на зміну демографічної та етнонаціональної ситуації в регіоні.

Перейдемо до розгляду власне електорального процесу в краї як істотного прояву регіональних політичних процесів. Електоральний цикл 2004 – 2006 рр., як в Україні, так і в області, виявився змістовно, сутнісно  незавершеним і це призвело до пожвавлення політичного життя та активізації настроїв  на підтримку проведення дострокових виборів. Дані тенденції були виявленні під час проведення кафедрою політології та державного управління ЧНУ соціологічного дослідження „Політична стабільність та електоральні орієнтації населення Чернівецької області напередодні парламентських виборів 2007 р.“ (кінець червня – початок липня 2007 р.). Так, наприклад, результати опитування показали, що 79,11% респондентів висловились за зміну існуючого суспільно-політичного ладу, причому майже 39% виступали за радикальні зміни. Спостерігалася тенденція зменшення рівня довіри до Президента України, причому, 38,44% опитаних зазначали, що президент несе найбільшу відповідальність за виникнення політичної кризи в Україні. За три місяці до виборів населення Чернівецької області перевагу надавало БЮТ, ПР, НСНУ, проте, 23,73% опитаних на той час ще не визначилися у своїх симпатіях.

Адміністративний ресурс напередодні виборів у області розподілявся між двома переможцями попередніх парламентських і місцевих виборів – БЮТ і Народним Союзом „Наша Україна“. БЮТ мав перевагу в органах місцевого самоврядування в містах обласного значення – Чернівцях і Новодністровську, а також у частині сільських районів, НСНУ був партією виконавчої влади – губернатор, майже усі його заступники і 9 з 11 голів райдержадміністрацій є членами саме цієї партії. Досить активного та брутального використання адміністративного ресурсу з їх боку не було. Але окремі порушення були зафіксовані. Зокрема, голова ОДА В.Куліш, керівник обласного виборчого штабу НУНС, у робочий час зустрічався з трудовим колективом Чернівецького Машзаводу. На зустрічі були присутні представники лише однієї політичної сили – НУНС [6]. Та й загалом PR-активність губернатора у період передвиборної кампанії перевищила всі відповідні рекорди його попередників. 

Проте така наступальна активність регіонального виконавчого істеблішменту призвела до достатньо скромних результатів. На позачергових парламентських виборах 2007 р. в Чернівецькій області головним переможцем став БЮТ (46,17%), який майже на 16% покращив свій електоральний результат у порівнянні з 2006 р. (див. табл. 1).

Табл. 1
Результати голосування по Чернівецькій області

№ п/п

 

Назва партії/блока

 

2006 р. (% за)

 

2007 р. (% за)

1

„Блок Юлії Тимошенко“

30.34

46.17

2

Партія регіонів

12.72

16.79

3

Блок „НУ – НС“

27.04

20.32

4

Комуністична партія України

1.70

2.29

5

Блок Литвина

2.57

2.54

6

Соціалістична партія України

4.48

3.76

Джерело:  Вибори народних депутатів України //  http://www.cvk.gov.ua/vnd2006/w6p0022pt001f01=600pmenu=0.html
Дата перегляду 10.11.2007 р.; Вибори народних депутатів України /
http://www.cvk.gov.ua/vnd2007/w6p0022pt001f01=600pmenu=0.html Дата перегляду 10.11.2007 р.

 Переконливу перемогу БЮТ здобув у всіх чотирьох виборчих округах, які різняться між собою виразною електоральною специфікою. Навіть у 209 територіальному виборчому окрузі, який включає райони із переважною кількістю румунського та молдавського населення (Герцаївський, Глибоцький, Новоселицький) БЮТ отримав  34,63 % голосів і випередив Партію регіонів та НУНС (див табл. 2). Високий результат БЮТ на теренах області можна пояснити виборчою технологією, яка використовувалася штабом. Її зміст полягав у тому, що за кожною виборчою дільницею закріпляли людину (агітатора), яка проживала на території дільниці. Між агітатором з одного боку та партією з іншого укладався договір, в якому зазначалося, що агітатор буде включений у партійний список БЮТ кандидатом у депутати на майбутніх виборах до місцевих органів влади на конкурсній основі. Від кількості голосів, які отримає БЮТ на дільниці агітатора, залежить його номер у партійному списку на майбутніх виборах. Дана виборча процедура є зміненим варіантом відомої брудної технології „сімейний агітатор“, яка раніше досить активно використовувалася на виборах у Російській Федерації. Та й випадки роздачі зошитів, щоденників із логотипом та слоганом БЮТ серед учнів шкіл області мало чим різниться від роздачі продуктових товарів. Не цурався такого виду агітації і блок НУНС, який подарував усім школам Чернівецької області DVD плеєри [5].

Що до 209 вищезгаданого виборчого округу, то особливість районів, які входять до його складу, полягає у тому, що під час попередніх виборчих кампаній їхнє населення традиційно підтримувало провладних кандидатів, провладні партії та блоки. Але за останні роки на цьому окрузі, в районах, що входять до його складу, стали спостерігатися нові тенденції. Часткові зміни у симпатіях/орієнтаціях електорату даних районів спостерігаються на парламентських виборах 2006 року, а позачергові вибори 2007 р. ще раз засвідчують, що представники етнічних груп починають голосувати все більше так, як і виборці-українці. Звідси, з обережним оптимізмом,  можна зробити припущення, що в Україні все ж таки починається процес формування політичної нації, де переважно не етнічні, а соціальні та політичні поділи визначатимуть подальшу поведінку виборця.

Табл. 2
Результати голосування по округах Чернівецької області

№ п/п

Назва партії/блоку

2006 р. (% за)

2007 р. (% за)

207

208

209

210

207

208

209

210

1

„Блок Юлії Тимошенко“

34.90

32.37

22.44

29.82

45.75

55.10

34.63

45.61

2

Партія регіонів

15.63

6.98

20.82

10.26

19.78

9.34

25.27

15.57

3

Блок „НУ – НС“

18.68

35.50

23.32

28.37

16.75

23.46

16.38

23.31

4

Комуністична партія України

2.28

0.77

1.44

2.34

3.59

1.16

1.71

2.70

5

Блок Литвина

1.82

2.13

3.75

2.86

2.92

2.25

2.49

2.53

6

Соціалістична партія України

3.68

3.00

5.64

5.93

1.58

1.57

10.98

2.82

Джерело:  Вибори народних депутатів України //  http://www.cvk.gov.ua/vnd2006/w6p0022pt001f01=600pmenu=0.html
Дата перегляду 9.11.2007 р.;
Вибори народних депутатів України
http://www.cvk.gov.ua/vnd2007/w6p0022pt001f01=600pmenu=0.html Дата перегляду 9.11.2007 р.

Малоприємними, на загал, стали  результати позачергових виборів для президентської політичної сили.  На 4% зменшилась підтримка на теренах Чернівецької області блоку НУНС (20,32%) і на стільки ж покращила свій результат ПР (16,79%). Якщо блок НУНС втратив підтримку серед населення у всіх виборчих округах, то підтримка Партії регіонів навпаки зросла у всіх округах. Проте, останній результат не треба перебільшувати. Адже ПР покращила свої показники лише у порівнянні з парламентськими виборами 2006 р., А загалом за підсумками позачергових парламентських виборів вона у 2007 році вийшла на позиції підтримки місцевим населенням кандидата в президенти України В. Януковича у 2004 р., тобто пройшов процес певної реорганізації електорату. Розчарування виборців у помаранчевих лідерах – основна теза, на яку робила пропагандистську ставку Партія регіонів на виборах 2007 р. Чернівецька область увійшла до так званої „зони розширення“ впливу Партії регіонів. Тут регіоналами наголос робився на тому, що виборці „довіряють Януковичу так само, як і Тимошенко і Ющенку“. Найголовнішим ворогом для Партії регіонів у областях „зони розширення“ впливу була політична сила Ю. Тимошенко. Тому виборцям намагалися довести, що вона – „не та сила, яка виступає за стабільність“. Що ж до проблематики кампанії, то тут Партія регіонів обрала  теми соціально-економічного характеру, які хвилюють виборців – покращення рівня життя, підвищення зарплат, боротьба з бідністю, стабільність цін. На теренах Чернівецької області яскравих передвиборних заходів регіонали не проводили. Це переконливо свідчить як про периферійність інтересу з боку керівників цієї партії до електорату області, так і про вплив її регіонального активу на ухвалення рішень у самій партії. Основна кампанія ПР будувалася на централізованій агітації на всю „зону розширення“ впливу, без врахування специфіки області. Передвиборна робота штабів швидше зводилася до якісного підбору членів дільничних виборчих комісій, спостерігачів. Окрім того, штаби Партії регіонів на теренах Чернівецької області допомагали  Соціалістичній партії людським ресурсом для дільничних виборчих комісій та спостерігачів.

Варте уваги й те, що діяльності НУНС, Блоку Литвина, Комуністичної партії, Соціалістичної партії на теренах області було майже не помітно. Загалом, позачергові вибори до Верховної Ради України відзначаються мінімальною самостійністю регіональних виборчих штабів. Що лише підтверджує та посилює загальну тенденцію неуваги, а той відвертого ігнорування інтересів та запитів більшості регіонів України керівною партійною та політичною елітою України. Робота місцевих штабів знову зводилася до комплектування дільничних виборчих комісій, подання кандидатур на спостерігачів та організацію зустрічей із лідерами партії, які приїжджали в область, отже відігравала другорядну, суто технічну роль. Всі суб’єкти виборчого процесу будували свою кампанію централізовано на уніфікованій рекламі у засобах масової інформації.

 Парламентські вибори 2007 р. засвідчили, що „помаранчеві настрої” населення Чернівецької області, які переважали в 2004 – 2006 рр. певною мірою змінилися. Рівень підтримки блоку НУНС виявився досить низьким, як у порівнянні з попередніми виборами. Це в свою чергу свідчить про суттєве зменшення підтримки населенням регіону політики Президента та зменшення довіри до партійно-політичних угруповань, пов’язаних з НСНУ. Загалом, виглядає на те, що виборці ще не повністю розчарувалися в тих ідеалах, які вони відстоювали на майданах 2004 р., але рівень підтримки політичних сил, які не змогли виправдати їх сподівань, за час, що минув відтоді, значно змінився. Основний результат – відбувався процес перегрупування помаранчевого електорату на користь БЮТ як сили, яка демонструвала більший радикалізм та наголошувала на своїй послідовності  та відданості інтересам „помаранчевого електорату”.

Позачергові парламентські вибори довели, що буковинський електорат виявився розподілений між традиційно-центристськими та національно-демократичними політичними силами, причому, симпатії виборців суттєво не змінилися. Успіх БЮТ та невдачі НУНС на теренах регіону швидше не призведуть до кадрових змін у ОДА і команда голови ОДА Куліша В. продовжить свою роботу. Перемога БЮТ, особливо ж у залежності від перспектив формування парламентської коаліції, може виступити спонукальним чинником ініціативи щодо дострокових виборів до місцевих органів влади. Проти дострокових виборів радше за все виступлять НУНС та ПР, перші – в силу зменшення підтримки серед населення, а других влаштовує існуюче їхнє представництво у місцевих радах, яке вони навряд чи зможуть суттєво збільшити. Підтримати ідеї дострокових виборів може СПУ, яка на парламентських виборах 2007 р. набрала 3,76% в області та майже 11% у 209 виборчому окрузі, але як позапарламентській партії їй, на разі, буде значно складніше впливати на вирішення цього питання.

В цілому, як основний висновок, треба відзначити наступне: електоральний цикл 2006-2007 рр. мав кардинальне завдання призвести до зміни правлячої еліти та зміни правил гри. Правила гри змінили певної мірою і стали більш наближеними до процедур електоральної демократії, а ось  у складі правлячої еліти суттєвих змін не відбулося. Це прирікає політичний процес в Україні піти по другому колу, тим шляхом, який вторований невирішеними проблемами та конфліктами, які заклали політика й донині діючі політики часів правління Л. Кучми.

Література:
1. Буркут І.Г. Історичні та етнічні особливості регіону // Курс України на інтеграцію до Європейського Союзу: регіональні виміри громадської підтримки. (Наукове видання). – Чернівці: Прут, 2000. – 180 с.
2. Вибори народних депутатів України // http://www.cvk.gov.ua/vnd2006/w6p0022pt001f01=600pmenu=0.htm Дата перегляду 10.11.2007 р.
3. Вибори народних депутатів України // http://www.cvk.gov.ua/vnd2007/w6p0022pt001f01=600pmenu=0.html Дата перегляду 10.11.2007 р.
4. Круглашов А. Регіональна етнополітична стабільність: історична ретроспектива (на прикладі Чернівецької області) // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. – Т. ІІІ. – Чернівці: Рута, – С. 11 – 39.
5. На Буковині бютівці роздають майки та хустинки, «нашоукраїнці» та регіонали – календарики, комуністи – звернення, а соціалісти - своїх міністрів  // http://www.zik.com.ua/index.php?news_id=100601 Дата перегляду 12.09.2007 р.
Новини // http://cvi.net.ua/arhiv.php?action=show&id=499 Дата перегляду 5.11.2007 р.


Джерело: Регіональний вимір політичного процесу в Україні у 2007 році: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції (Львів, 10 листопада 2007 року) / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С., Шиманова О.В. – Львів: Генеза-ЦПД, 2007. – 132 с.

Повернутися до списку публікацій



Архів публікацій

<<< Березень 2019 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Останні публікації

ПАРТНЕРИ