ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ І ПІДСУМКИ ПОЗАЧЕРГОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2007 РОКУ У ЗАКАРПАТТІ

Юрій ОСТАПЕЦЬ, Анатолій КЛЮЧКОВИЧ, Маріан ТОКАР, Ужгородський національний університет

І. Організація виборів

Організація і проведення позачергових виборів у Закарпатті були обумовлені комплексом умов, пов’язаних між собою. Деякі з них відображають загальнонаціональні особливості і тенденції, інші носять винятково регіональний характер. Можна виокремити наступні фактори, які визначали специфіку виборчої кампанії 2007 року у Закарпатті:

1. Суспільно-економічна ситуація в країні й у регіоні.

2. Ситуація в інформаційному просторі області.

3. Феномен регіональної ідентичності й особливості політичних орієнтацій населення.

4. Впливовість політичних партій в регіоні та поінформованість населення про їх діяльність.

5. Взаємовідносини між місцевою політичною і бізнесовою елітою; взаємовідносини між головними групами впливу на Закарпатті.

 Суттєвий вплив на проведення виборчої кампанії мала суспільно-політична ситуація в країні. Перш за все вибори відбувалися в умовах політичної кризи, коли ВР України була розпущена Указом Президента України, а український соціум знову виразно поділився як колись у 2004 році на 2 табори: одні політичні сили підтримували В.Ющенка, а інші В. Януковича. Таким чином вибори 2007 року чимось віддалено нагадували виборчу кампанію 2004 року і були обтяжені нею: ідея двох Україн (східної і західної), двох державних мов і т.д. Головна різниця була в тому, що протистояння В. Ющенка і В. Януковича та політичних сил, які їх підтримували сприймалася уже не як протистояння добра і зла (це було в 2004 році), а як боротьба політичних сил за владу. Не відрізнялись суттєво вибори 2007 року і від парламентської виборчої кампанії 2006 року. Головні електоральні актори залишилися ті ж самі. Змінилася дещо мотивація їх участі у виборах: якщо Партія регіонів повинна була підтвердити свій владний статус, то «помаранчеві сили» були налаштовані на реванш.

 Отже, позачергові парламентські вибори 2007 року проходили під впливом незабутніх поки що подій 2004 – 2007 рр., а відтак суспільно-політична ситуація в країні виявилась одним з головних, якщо не головним чинником, який і обумовив проведення та результати виборів у різних регіонах України.

Конфігурація територіально-виборчих округів (ТВК) на позачергових парламентських виборах 2007 року порівняно з 2006 роком не зазнала змін. Після початку виборчої кампанії ЦВК підтвердила утворення на виборах народних депутатів України 225 територіальних округів. У Закарпатській області таких округів було утворено п’ять: територіальний виборчий округ (ТВО) № 66 з центром у м. Ужгород, ТВО № 67 (центр – м. Свалява), ТВО № 68 (центр – м. Мукачево, ТВО № 69 (центр – м. Берегово) та ТВО № 70 з центром Тячеві (див. табл. 1).

Таблиця 1

Територіально-виборчі округи і виборчі дільниці в Закарпатській області [5].

ТВО	Кількість дільниць в окрузі	Територіальні межі
Округ №66 (м.Ужгород)	125	м. Ужгород, м. Чоп, Ужгородський р-н
Округ №67 (м.Свалява)	182	Свалявський, Воловецький, Великоберезнянський, Перечинський, Міжгірський р-ни
Округ №68 (м.Мукачево)	126	м. Мукачево, Мукачівський р-н
Округ №69 (м.Берегове)	170	Берегівський, Виноградівський, Іршавський р-ни
Округ №70 (м.Тячів)	174	Рахівський, Тячівський, Хустський р-ни

 Окружними комісіями в області було утворено 760 звичайних та 17 спеціальних виборчих дільниць, які, в свою чергу, в залежності від кількості виборців поділяються на: 183 малі, 311 середніх, 283 великі. Для забезпечення їх діяльності органами виконавчої влади виділено додатково близько тисячі приміщень для роботи дільничних комісій.

 Комісії п’яти територіальних виборчих округів у Закарпатській області очолили представники п’яти найвпливовіших у краї політичних сил, а саме Виборчого блоку «Наша Україна – Народна самооборона», Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної партії України, Комуністичної партії України (див. табл. 2).

Таблиця 2

Керівний склад окружних виборчих комісій [5].

Прізвище, ім'я та по батькові	Посада в комісії	За поданням
Комісія територіального виборчого округу №66
Машков Іван Петрович	Голова окружної виборчої комісії	Фракція комуністів
Литвин Степан Йосипович	Заступник голови окружної виборчої комісії	Фракція Партії регіонів
Федак Ірина Василівна	Секретар окружної виборчої комісії	Фракція "НАША УКРАЇНА"
Комісія територіального виборчого округу №67
Печунка Віктор Омелянович	Голова окружної виборчої комісії	Фракція Партії регіонів
Клемонца Володимир Андрійович	Заступник голови окружної виборчої комісії	Фракція "НАША УКРАЇНА"
Горблянська Андріяна Андріївна	Секретар окружної виборчої комісії	Фракція "Блок Юлії Тимошенко"
Комісія територіального виборчого округу №68
Федів Євген Теодорович	Голова окружної виборчої комісії	Фракція "НАША УКРАЇНА"
Колесник Анатолій Володимирович	Заступник голови окружної виборчої комісії	Фракція комуністів
Луца Юрій Юрійович	Секретар окружної виборчої комісії	Фракція Партії регіонів
Комісія територіального виборчого округу №69
Кирій Віра Федорівна	Голова окружної виборчої комісії	Фракція СПУ
Весельська Марія Миколаївна	Заступник голови окружної виборчої комісії	Фракція "Блок Юлії Тимошенко"
Джус Микола Володимирович	Секретар окружної виборчої комісії	Фракція "НАША УКРАЇНА"
Комісія територіального виборчого округу №70
Кулик Сергій Григорович	Голова окружної виборчої комісії	Фракція "Блок Юлії Тимошенко"
Фера Ганна Миколаївна	Заступник голови окружної виборчої комісії	Фракція комуністів
Петраш Іван Іванович	Секретар окружної виборчої комісії	Фракція СПУ

Робота всіх названих окружних виборчих комісій (ОВК) області проводилася на задовільному рівні. Це стосується як професійного складу ОВК, так і забезпечення їх роботи з боку місцевих органів влади. Суттєвих порушень в діяльності комісій не спостерігалося, про що свідчить відповідна реакція на результати виборів політичних опонентів. Незважаючи на це, в діяльності ОВК спостерігалися і певні недоліки. Серед них головним було недотримання термінів проведення усіх процедурних заходів щодо організації виборчого процесу

Іншою важливою проблемою в організації виборів 2007 р. була недосконалість списків виборців. Навіть враховуючи значну активність робочих груп з обліку списків виборців у Закарпатській області, слід визнати, що цьогорічні списки виборців не стали якісно кращими у порівнянні з попередніми списками на виборах 26 березня 2006 р. Такий висновок можна зробити на підставі даних громадянської мережі «ОПОРА» з перевірки та уточнення списків виборців.

Але подібна проблема була не лише на Закарпатті, а й по Україні загалом. Складання списків проводилося згідно з новим варіантом Закону “Про вибори народних депутатів України”, який набув чинності 2 серпня ц. р. Згідно з ним робочим групам з обліку виборців відводилося зовсім мало часу (близько 10 днів) на опрацювання списків минулих виборів, які бралися за основу. А 11 вересня вони були передані в окружну виборчу комісію.

 За інформацією голови Закарпатської облдержадміністрації, вісімдесят громадян, котрі не знайшли себе у виборчих списках, звернулись у суди. Найбільше таких звернень розглянули Ужгородський (29 звернень), Мукачівський (20) міжрайонні суди та Іршавський (11) і Берегівський (10) районні суди. Загалом було задоволено 55 звернень, внаслідок чого було внесено уточнення у списки виборців, а громадяни мали змогу проголосувати без будь-яких заперечень з боку членів виборчих комісій [4].

Загалом кількість виборців у 2007 р. у порівнянні з попередніми виборами збільшилася на 7 тисяч (2007р. – 944000 виборців, 2006 р. – 937700 виборців). 

 ІІ. Особливості агітаційної кампанії

 У порівнянні з минулорічною передвиборчою кампанією учасниками виборчого процесу було змінено акцент агітаційної роботи партійних осередків і штабів. Зокрема, основна пропаганда зводилася до особистих зустрічей регіональних лідерів та місцевих партійних керівників, кандидатів у депутати Верховної Ради з виборцями на підприємствах, у навчальних закладах, на головних площах міст тощо. Цьогорічна кампанія у цьому відношенні була більш розмаїтою в Закарпатті.

 В Закарпатській області найбільш потужною була агітація трьох провідних політичних сил: ВБ «НУ – НС», БЮТ, «Блоку Литвина», ВО «Свобода». Особливо слід відмітити агітаційну кампанію ВБ «НУ – НС». Неодноразово на Закарпаття приїздили лідери блоку, депутати обласної, районних, міських рад систематично проводили зустрічі з трудовими колективами області.

 Акцент при проведенні агітаційної роботи, як правило, робився на загальнонаціональній проблематиці: якою має бути виборча система, форма правління України, чи доцільним є впровадження імперативного мандату, двох державних мов та інше. Регіональні проблеми у виборчій агітації партій і виборчих блоків практично не обговорювались. Хоча найбільш впливові осередки політичних партій Закарпаття (Народний Союз ”Наша Україна“, ВО Батьківщина, Партія регіонів, Народна партія) зробили після парламентських виборів 2006 року багато різноманітних благодійних акцій і їх звіти доцільно було б подати для ознайомлення в обласних ЗМІ. Тобто, жодна політична сила не змогла належним чином розрекламувати себе на обласному рівні.

 За інформацією штабів партій та блоків було зведено до мінімуму вуличну агітацію та поширення листівок. Натомість значно посилилося використання засобів масової інформації у агітаційних цілях, зокрема через інформаційну мережу Internet, телевізійний простір, газети. Масовим стало розміщення рекламних роликів у місцевому телерадіоефірі та політичної реклами на зовнішніх носіях (біл-борди, сіті-лайти). Прикметно, що всі провідні політичні сили мали відкритий і рівноправний доступ до самореклами на обласному телебаченні (Телерадіокомпанія «Тиса»). Інший популярний телеканал краю – «М-студія» – подавав більш однобічну політичну рекламу на користь ВБ «Наша Україна – Народна самооборона».

У порівнянні з минулим роком у Закарпатській області вплив друкованих засобів масової інформації на свідомість громадян був дещо менш дієвим. Незважаючи на традиційну для передвиборчого періоду комерціалізацію засобів масової інформації, цього разу не було використано жодного «друкованого» спецпроекту різних політичних сил, що спостерігалося у 2006 році. Зокрема, такі короткочасні бренди як «West-експрес» (виходила у 2005 – 2006 роках для пропаганди проурядових політичних сил) і «Післямова» (створена напередодні виборів з метою підтримує «БЮТ») реанімувати її власникам не знадобилося. Щоправда, залишилася практика подання тією чи іншою політичною силою політичних матеріалів на правах реклами.

Основний пласт суспільно-політичної інформації зосереджувався на шпальтах випробуваних часом друкованих періодичних видань «Новини Закарпаття», «Ужгород», «Срібна Земля – Фест», «РІО», «Трибуна». Найбільша увага ними приділялася аналізу діяльності впливових у краї політичних партій і блоків – ВБ «Наша Україна – Народна самооборона», «Блоку Юлії Тимошенко», «Блоку Литвина».

Газета «РІО» основну частку політичної інформації подавала на користь «Народного блоку Литвина», оскільки негласним власником видання залишається мер Ужгорода, колишній член фракції Народної партії у Верховній Раді – Сергій Ратушняк. Неприховану антипатію щодо ВБ «Наша Україна – Народна самооборона» та політики президента В.Ющенка загалом можна пояснити особистим (у тому числі бізнесовим) конфліктом між крайовими лідерами «Блоку Литвина» Сергієм Ратушняком та ПП НСНУ Віктором Балогою. Частково таку ж політику проводила й газета «Трибуна», щоправда в менш агресивній формі. Мукачівські ж газети «Паланок» і «Старий Замок» навпаки ідеалізували пропрезидентську політичні силу – ВБ «Наша Україна – Народна самооборона». Провладний зміст матеріалів продиктований їх близькістю до глави Секретаріату президента України Віктора Балоги та його оточення.

Найбільш об’єктивну оцінку політичних подій, врівноважений аналіз передвиборчих перегонів у області подавали газети «Срібна Земля – Фест» і «Новини Закарпаття». Натомість чітко виражену антипатію до конкурентів виражали друковані видання «Р.І.О» та «Трибуна», політичні вподобання котрих підживлювалися опозиційними до пропрезидентських політичних сил партійними структурами.

Слід також відмітити, що на рівні області виборча кампанія проходила без використання брудних технологій та взаємних звинувачень. На період виборчої кампанії припинилось навіть «латентне протистояння» НСНУ і БЮТ. Це підкреслює той факт, що виборча кампанія 2007 р. була жорстко регламентована центральними органами партій і виборчих блоків, які обмежили свободу місцевих осередків політичних партій. Фінансувались у виборчій кампанії акції, які були сплановані центральними офісами партій і блоків. 

IІІ. Особливості виборів 2007 року в Закарпатській області

Позачергові вибори депутатів Верховної Ради України показали своєрідність електоральних уподобань у найзахіднішій області країни – Закарпатській. Серед основних регіональних специфічних ознак можна виділити наступні:

По-перше, напередодні виборів у Закарпатській області незмінними залишилися чотири групи впливу, які вже традиційно ведуть боротьбу за депутатські мандати до представницьких органів влади усіх рівнів:

 1. Група впливу, економічною основою якої є фірма «Барва», а політичною ПП «Народний Союз Наша Україна». Медійні ресурси групи: телерадіокомпанія «М–студіо», газети «Паланок», «Старий Замок», частково «Новини Закарпаття». Лідери: В. Балога, І. Балога, В. Петьовка, М.Вегеш, В. Трикур.

 2. Група «БЮТ», яка має політичну підтримку Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Блоку Юлії Тимошенко й частково використовує такі медіа-ресурси як газети «Трибуна», «РІО». Лідери: О. Кеменяш, А. Сербайло, М. Бадида.

 3. Група «Р.І.О», яка має політичну підтримку Народної партії (НП), Блоку Литвина й володіє такими медіа-ресурсами як газети «Р.І.О», «Трибуна», частково «Ужгород». Лідери: С. Ратушняк, М. Сятиня, В. Бобков, Ю. Бедь.

 4. Група впливу, об’єднана навколо обласного осередку Партії регіонів (О.Ледида). Група ситуативно співпрацює з різним ЗМІ.

 По-друге, Закарпатська область за підсумковими результатами позачергових парламентських виборів у 2007 р. стала єдиною, де переміг Блок «Наша Україна – Народна самооборона». Слід відмітити, що тенденція останніх років на підтримку пропрезидентської політичної сили в Закарпатті є незмінною. Це обумовлено, насамперед, тим, що представник закарпатської бізнес еліти В. Балога очолює Адміністрацію Президента України.

По-третє, в Закарпатській області явка виборців становила найнижчі показники по всій Україні. Якщо 26 березня 2006 р. в голосуванні взяло участь 61,45% від загальної кількості виборців, то на виборах 2007 р. у області проголосувало 52,4 відсотка від загальної кількості внесених у виборчі списки.

Тенденції зниження активності участі закарпатців у голосуванні підтверджувалися практично по всіх районах області.

Якщо глянути на активність виборців у районному розрізі, то найактивніше голосували у Воловецькому (65,1%), Великоберезнянському (64,5%), Ужгородському (64,2%), Перечинському (60,8%) районах та місті Чопі (63,4%). А найменшою активністю відзначилася Тячівщина, де явка виборців сягнула всього 39,6 відсотка.

У масштабах територіальних виборчих округів найвищою явкою відзначився ТВО №66 (центр м.Ужгород), а найнижчою – ТВО №70 з центром у м.Тячів (див.табл. 3).

Таблиця 3.

Кількість виборців Закарпатської області, що скористалися своїм правом голосу [5].

№ ТВО	Кількість виборців, внесених до списку виборців на ВД, на момент закінчення голосування	Кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на ВД, на момент закінчення голосування	Кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування
66	156108	90679	1927
67	144428	85798	3264
68	140949	77917	1835
69	222699	114921	3663
70	282341	122820	2426

Відповідною до загального аналізу рівня абсентеїзму є й динаміка явки закарпатців на виборчі дільниці, яка демонструє наступне: ранком станом на 12 годину явка склала 12,01%, станом на 16.00 – 31,82%, а у 20.00 на рівні 47,61% (див. табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка активності виборців Закарпатської області [5].

 

Якщо порівнювати із попередніми виборами, то активність голосування закарпатців завжди була на порядок нижчою ніж в середньому по державі. Серед основних причин низької явки в 2007 р. слід назвати наступні:

1. Трудова міграція. Значна кількість українських громадян, особливо з гірських районів, перебували на заробітках. Питання їх повернення або обліку з метою реєстрації в зарубіжжі часто залишилося невирішеним. Слід зважити, що близько 257 000 жителів Закарпаття працюють за кордоном [4].

2. Виїзд громадян області за кордон з метою заробітку. Згідно з Законом про вибори, прикордонна служба має подавати відомості про тих, хто виїжджає за межі України, до місцевих виборчих комісій, і, якщо за три дні до виборів інформації про повернення особи в Україну немає, її виключають зі списків виборців. Працівники прикордонної служби у Закарпатській області реєстрували лише виїзд громадян за кордон і не реєстрували їх повернення, яке частіше за все відбувалось того або наступного дня. Тобто прикордонники не встигли подати списки тих, хто повернувся. А таких виявилося не так і мало. Адже за даними прикордонної служби близько 50 000 виборців щодня виїжджають за кордон.

За даними різних джерел, на вище окресленій підставі, по 69-му виборчому округу (Берегівський, Виноградівський, Іршавський райони) виключено 16 тис. виборців, по 70-му округу (Хустський, Рахівський, Тячівський райони) – 21 тис. виборців, по 67-му (Свалявський, Перечинський, Березнянський, Воловецький та Міжгірський райони) – 7,5 тис. виборців, по 66-му округу (Ужгород та Ужгородський район) – 6 тис. виборців [1].

3. Високий рівень абсентеїзму обумовлений також і розчаруванням жителів області в результатах президентських виборів 2004 та парламентських виборах 2006 року.

По-четверте, симпатії закарпатців щодо основних фігурантів виборчих перегонів суттєво не змінилися.

Трійку лідерів на Закарпатті сформували такі політичні сили – Блок «Наша Україна – Народна самооборона» (31,11), «Блок Юлії Тимошенко» (28,85) і Партія Регіонів (19,76). У порівнянні з 2006 роком всі три політичні сили покращили свої результати, зокрема БЮТ на більш ніж 8% (див. табл. 5).

 У Закарпатті 3-відсотковий бар’єр також подолали Блок Литвина (6%) та Соціалістична партія (3,53%). Але Соціалістична партія України, як і комуністи, втратили у порівнянні з попередніми виборами більш ніж 4% виборців. Так, комуністи здобули лише 1,77 відсотка, тоді як у 2006 р. – 5, 34%. СПУ і КПУ втрачали своїх виборців рівномірно по всій території області. Інші ж учасники виборчих перегонів не набрали в області й одного відсотка.

Порівняльний аналіз результатів голосування на парламентських виборах 2006 та 2007 років у Закарпатській області можна прослідкувати за допомогою таблиці 5.

Таблиця 5.

Порівняльний аналіз результатів голосування на парламентських виборах 2006 та 2007 років у Закарпатській області

2006 р.				2007 р.
№ п/п	Політичні партії	Результати голосування		№ п/п	Політичні партії	Результати голосування
		ЗА (вибор.)	ЗА (%)			ЗА (вибор.)	ЗА (%)
1	Наша Україна	148813	25, 77	1	Блок «Наша Україна – Народна самооборона»	152886	31,11
2	«Блок Юлії Тимошенко»	117032	20,27	2	«Блок Юлії Тимошенко»	141797	28,85
3	Партія регіонів	107542	18,62	3	Партія регіонів	97152	19,76
4	«Блок Литвина»	50552	7,03	4	«Блок Литвина»	29490	6,00
5	Соціалістична партія України	63898	8,89	5	Соціалістична партія України	17365	3,53
6	Комуністична партія України	38385	5,34	6	Комуністична партія України	8711	1,77

На основі вище вказаної таблиці можна зробити наступні висновки щодо результатів виборів та пост виборчого структурування політичних сил області:

 1. Вище названі результати показують, що перемога Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» в Закарпатті не є однозначною переконливою. Одна з причин такого результату є слабкість партій, які утворили ВБ «НУ – НС». Конфлікти і протиріччя, які супроводжують в останній час діяльність таких осередків як НРУ, УРП «Собор», бездіяльність КУН та УНП, дають можливість констатувати той факт, що в Закарпатті 31, 1 % голосів виборців НСНУ могла б набрати самостійно.

 2. За результатами позачергових парламентських виборів від Закарпаття до українського парламенту потрапили шість кандидатів: Сергій Мошак, Едуард Матвійчук (Партія регіонів), Олександр Кеменяш (БЮТ), Ігор Кріль, Василь Петьовка, Станіслав Аржевітін (Блок «Наша Україна – Народна самооборона»).

 3. Стабільним в області є рейтинг Партії регіонів. Найбільшу кількість голосів виборців партія отримала в виборчих округах №№ 68, 69, 70. Стабільна підтримка партії забезпечується впливом бізнес групи, яка її представляє та голосуванням національних меншин краю – російської, угорської, румунської.

 4. Рейтинг лівих сил в області постійно зменшується. Особливо це торкається обласного осередку КПУ, яка отримала на позачергових виборах 1, 77 % голосів виборців. Це найменший результат за всю історію виборчих кампаній в Україні.

 5. Високий рівень підтримки ВО «Свобода». Якщо на парламентських виборах 2006 року ця партія була загалом непомітна, то на виборах 2007 року у всіх виборчих округах області (крім 68) вона зайняла 7 місце. Причини успіху цієї політичної сили є наступні: а) вдало продумана і організована агітаційна кампанія; б) бездіяльність і низький рейтинг на Закарпатті, про що вже відмічалося, націоналістичних правих партій (УРП «Собор», НРУ, УНР, ПРП, КУН).

 6. Відчутно зріс електоральний потенціал і підтримка Народної партії.

 Цікавим є аналіз результатів виборів у розрізі територіальних виборчих округів (див. табл. 6) та адміністративних одиниць (див. табл. 7).

Таблиця 6.

Результати виборів 2007 р. у територіальних виборчих округах Закарпатської області

 

Згідно з результатами виборів у розрізі адміністративних одиниць (районів і міст обласного значення) беззаперечну перемогу здобув Блок «Наша Україна – Народна самооборона», котрий підтримали виборці у дванадцяти адміністративних одиницях. БЮТ отримав підтримку у чотирьох, а Партія регіонів змогла набрати найбільшу кількість голосів тільки в одному районі [4].

Таблиця 7.

Результати виборів 2007 р. у містах Закарпатської області

 

Міста Закарпатської області традиційно проявляли високу активність у виборчих процесах. На позачергових виборах 2007 р. показник участі міських жителів у голосуванні зменшився відповідно до загальної тенденції абсентеїзму. За парламентські політичні сили разом проголосувало в м. Берегово – трохи більше 70 відсотків, у м. Чоп понад 80 відсотків місцевих жителів, у м. Мукачево – близько 85 відсотків, у м. Хуст – понад 86 відсотків виборців.

Щодо жителів обласного центру, то ужгородці на позачергових парламентських виборах 30 вересня голосували на 56 виборчих дільницях ТВО № 66. На відміну від загальних результатів по Закарпатській області, де більшість місцевого населення віддало перевагу Блок «Наша Україна – Народна самооборона», в Ужгороді впевнено переміг Блок Юлії Тимошенко. За цю політичну силу проголосували 21 тисяча 37 ужгородців, що становило 40 відсотків від усіх голосуючих. Майже наполовину менше голосів отримав Блок «Наша Україна – Народна самооборона» – 10 тисяч 257 жителів міста. Наступні показники такі: 8 тисяч 594 голосів – за Партію регіонів, 4 тисяч 858 – за Блок Литвина, 1 тисяча 349 – за КПУ, 917 – за СПУ [6, 9].

У цілому з 96 474 виборців обласного центру Закарпатської області своїм виборчим правом скористалися 52 568 чоловік. 2 тисячі 280 мешканців міста не підтримали жодну з політичних сил. Найбільше людей прийшло голосувати на виборчі дільниці №№ 5, 14, 15, 31, 32. Практично повним складом виборці проголосували на дільницях №№ 116, 122, 123 [6, 9].

Примітно, що ужгородський електорат проявив стійкість щодо партійних новоутворень виборчого процесу 2007 р. і як результат найнижчі показники отримали «вільні демократи», «оновлені» комуністи, «пенсіонери», блоки «Аграрна Україна», «КУЧМА», «Всеукраїнська громада». Натомість, дещо покращило свої попередні показники Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (див. табл. 8).

 По-п’яте, значних правопорушень і фальсифікацій, які б вплинули на загальний результат виборів у Закарпатській області, не було. Як і в попередній виборчій кампанії незначні порушення чинного законодавства фіксувалися протягом усього виборчого процесу 2007 року. Їх спектр був достатньо різноманітним: ведення агітації до офіційної реєстрації, псування агітаційних матеріалів, використання неповнолітніх в агітації, поширення поліграфічної продукції та наліпок без вихідних даних, використання «чорних ПР-технологій» тощо.

 Характерно, що штаби політичних сил не проводили фіксування та подання оскаржень названих порушень з боку опонентів чи до ОВК, чи до суду. Однак, це є характерним явищем для всієї України.

 Помітною є тенденція до збільшення кількості матеріалів у газетах, що подавалися як інформаційні матеріали, але не позначалися спеціальними відмітками як політична реклама й відповідно не оплачувалися з виборчого фонду.

 Крім цього, було зафіксовано випадки псування біл-бордів з політичною рекламою політичних опонентів. Від цього постраждав зокрема БЮТ у Міжгірському, Воловецькому та Свалявському районах Закарпатської області. Серед них був і одиничний випадок пошкодження опор рекламоносія. 

Таблиця 8.

Результати виборів 2007 р. у містах Закарпатської області [6, 9].

 

Використовувалися й інші брудні способи передвиборчої кампанії. В Ужгороді в ніч з 30 на 31 серпня невідомі закидали у поштові скриньки жителів віддалених від центру районів міста листівку «Кучмин сын», яка була без вихідних даних і спрямована проти Президента України [4].

Незважаючи на це, грубих випадків порушення громадського спокою чи інших ексцесів під час голосування в Ужгороді не було. Щоправда, вже після закінчення голосування, протягом 23.00-23.50, на кількох дільницях зникало світло. За інформацією міськвідділу міліції, світло зникало на дільницях № 8 (колишня ЗОШ №4), № 9 (АНВК № 2), № 13 (управління соцзахисту ОДА), № 27 (гімназія), № 34 (ДВЗ № 26) через перевантаження в електромережі на кілька хвилин або довше, однак підрахунок голосів не припинявся, а дільниці були передбачливо забезпечені ліхтарями [6].

Що ж стосується можливості фальсифікації голосів виборців, то, за інформацією громадської мережі «ОПОРА», яка весь час слідкувала за ходом виборів у краї, значних порушень під час голосування та підрахунку голосів по Закарпатській області, які могли б вплинути на результати виборів 2007 року, не було. Загалом усі порушення, які вдалося зафіксувати, носили переважно локальний характер [3, 4].

5) По-шосте, реальні зміни в настроях електорату Закарпатської області за останні два роки можна прослідкувати через порівняльну характеристику подану в таблиці 9.

Таблиця 9.

Порівняльна характеристика підсумків парламентських виборів 2006-2007 років в Закарпатській області

 

Висновки

1. Політичні сили, які брали участь у виборчій кампанії не мають належним чином підготовленого кадрового потенціалу для забезпечення виборчого процесу: члени виборчих комісій, спостерігачі, кваліфіковані юристи. Без відповідної роботи в цьому напрямі буде важко отримати перемогу в наступних виборчих кампаніях.

2. Політичні партії, які представлені в місцевих органах влади, не прийняли участі в формуванні списків виборців. Виборчі списки зразка 2007 року не відповідають демократичним стандартам.

3. Електоральний розклад напередодні виборів 2007 року в області не змінився. Найбільший рейтинг впливовості мали ПР, БЮТ, «НУ – НС». Відтак результати виборів не стали несподіваними, а навпаки були прогнозованими і віддзеркалювали результати попередніх виборів 2006 року. Різниця була в тому, що БЮТ отримав на 8 % голосів виборців більше, соціалісти на 5 % менше, а комуністи взагалі не змогли подолати 3 %-й бар’єр.

Очевидним є також той факт, що нішу правих сил на Закарпатті заповнило ВО «Свобода».

4. Вибори не поклали край латентному протистоянню головних політичних сил Закарпаття. Одним із джерел таких конфліктів є формат коаліції обласної ради, до якої входить Партія регіонів.

5. За результатами виборів на Закарпатті відбулися кадрові зміни. Перш за все указами Президента звільнено з посад голови п’яти районних державних адміністрацій: Рахівської, Тячівської, Хустської, Міжгірської, Великоберезнянської. Але основні кадрові зміни відбудуться після підписання коаліційної угоди.

Література:

1. 50 тис. виборців безпідставно виключені із списків на Закарпатті // http://www.unian.net/ukr/news/news-214223.html
2. Вибори-2007. Як голосував Ужгород // Ужгород. – № 39 (452) – http://gazeta-uzhgorod.com/?p=337
3. Закарпаття на виборах пасло задніх... // РІО. – 2007. – 6 жовтня. – С. 4.
4. Матеріали сайту http://www.uzhgorod.net.ua/
5. Офіційний сайт ЦВК // http://www.cvk.gov.ua/ 
6. Сушко Л. 2 280 ужгородців не підтримали жодну партію // РІО. – 6 жовтня. – С. 9.
7. Чи були фальсифікації на виборах-2007 у Закарпатті? Ці запитання після 30 вересня так і не зняті // http://ua-reporter.com/novosti/print/?id=2359
8. Як голосувало Закарпаття // РІО. – 2007. – 6 жовтня. – С. 7. 


Джерело: Регіональний вимір політичного процесу в Україні у 2007 році: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції (Львів, 10 листопада 2007 року) / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С., Шиманова О.В. – Львів: Генеза-ЦПД, 2007. – 132 с.

Повернутися до списку публікацій →