Політична наука в Україні / Сайт Центру політичних досліджень (Львів)

Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 202 с.

 

АНАЛІЗ СПИСКІВ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ

ЛЬВІВСЬКИХ ОБЛАСНОЇ ТА МІСЬКОЇ РАД

Норма Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6.04.2004 р. № 1667-IV передбачає, що висунення кандидатів завершується за сорок днів. Фактичне висунення кандидатів суб’єктами виборчого процесу у Львівській області затягнулося в силу різних причин. Не всі списки є оприлюднені в ЗМІ в повному складі, досить часто відкритими є лише частини списків ( переважно перші 5 або 10 прізвищ – СПУ, КПУ). Внаслідок цього аналіз списків є не в повній мірі коректним. Але існуюча інформація дозволяє виділити основні тенденції, що властиві виборчій кампанії цього року.

До загальних особливостей партійних списків на місцевих виборах у Львівській області ми можемо віднести наступне:

По-перше, не всі блоки зуміли зберігти партійну конфігурацію затверджену на центральному рівні: ПППУ йде самостійно від блоку «Наша Україна» на вибори; ПРП і ГП «Пора» так само не зуміли домовитись щодо спільної участі у виборах на міському і обласному рівнях. Переважно проблема, що зумовила сепаровану участь полягає не в програмних питаннях, а в непогодженні квот партій в списку блоку та персоналій.

По-друге, вражає кількість кандидатів, що є бізнесменами/підприємцями. Вони є різного рівня – від директорів/власників великих структур до дрібного бізнесу. До обласної ради : ПППУ – 70 % ( це мабуть логічно, оскільки партія підприємців); 53,8 % - ГП «Пора»; 43,3 % - Блок Костенка Плюща; 29,4 % - БЮТ; 16,6 % - «Наша Україна»; 10 % - «Не Так». До Львівської міської ради: 40 % - ПРП, «Не Так», ПЗУ; 36,8 % - БЮТ, ГП «Пора»; 30 % - «Наша Україна», Блок Костенка Плюща. Єдине виключення складають п’ятірки КПУ, але ми маємо списки лише п’ятірок, а далі практика свідчить і знаходяться всі цікавинки. Досить цікавою була епопея із виходом і повторним введенням бізнес структури «Крок» в БЮТ із наступним наданням високорейтингових місць в блоковому списку.

Проблема полягає в тому, що керівники та підприємці, як суспільна група, у відсотковому відношенні складають у місті Львові лише до 5 %, тобто середнє перевищення становить до міської ради серед названих партій і блоків – 7 раз. А в області дана категорія становить лише 3 % населення, відповідно серед названих суб’єктів частка цієї групи перевищує статистичний показник у 12 разів. За виключенням ПППУ всі решта партій і блоків у своїх передвиборчих деклараціях не говорять про пріоритетність захисту інтересів бізнесу, навпаки вони є формально соціально орієнтованими. Екстраполяція європейського досвіду ставить під сумнів здатність такого складу рад коректно узгоджувати інтереси бізнесу і решти громадян.

Наступне питання яке виходить із констатації зазначених показників - протягом міжвиборчого періоду більшість з суб’єктів виборчого процесу не виявляли активної діяльності, досить мало було чути і про активність в партійних лавах бізнесу. Єдиний виняток складали акції до дня святого Миколая. Високий рівень тиску партійного керівництва під час формування списків і затвердження списків у існуючому форматі дає підстави для багатьох питань. Так само як і інформація про розміри і форми компенсацій за прохідні позиції у партійних списках.

По-третє, спискам ряду партій і блоків властивий феномен – неопотизму. Так, у списках «Нашої України» до обласної ради: Васюник Ігор Васильович - №42 ( працює в Києві); Яворівський Святослав Володимирович - № 49, Ружицький Олександр Антонович - № 50; Приймич Нестор Богданович - № 98. У списках до міської ради батько і син Задорожні. У списках партії регіонів до обласної ради в першій десятці йдуть батько і син Радзієвські. У списках партії «Віче» обласну організацію якої очолює М.Рогуцький  у списках першої п’ятірки кандидатів до Львівської міської ради ми знаходимо - Вікторію Рoгуцьку – директора підрозділу ЗАТ «Артор» та О.Корная - начальника охорони ЗАТ «Артор».  В списках «Нашої України» до Львівської обласної ради широко представлені колишні співпрацівники, колеги/друзі голови ЛОО П.Олійника. Тобто критика «Нашої України» за збереження інституту кумівства/неопотизму, як антидемократичного явища протягом минулого року не дала жодних результатів і ця практика нав’язується суспільству далі.

По-четверте, спискам кандидатів властива абсолютна домінація членів партії, або партій які є учасниками блоку. У випадку БЮТ ті хто не був до включення у списки членом «Батьківщини» терміново мусять ними стати після включення до списків. Розробники Закону про вибори під час його обговорення заперечували закиди у порушенні Конституції щодо прав громадян, які не є членами політичних партій. Вони декларували, що партії будуть активно боротися за включення у свої списки авторитетних позапартійних громадян. Як бачимо не сталося, хіба що в перших п’ятірках і то мабуть для заохочення. Оскільки члени політичних партій в Україні складають лише 2% населення, а частка членів партій в списках кандидатів становить 95%, то Закон суттєвим чином обмежив конституційне право бути обраними абсолютної більшості громадян, оскільки не надав можливості групам громадян поза політичними партіями висувати кандидатів до місцевих рад. Така практика існує в європейських країнах.

Відповідно, домінація партійних функціонерів та бізнесменів стали головною характеристикою виборчих списків. Власне це не дозволило стати кандидатами багатьом авторитетним особам в регіоні, які не є членами партій. Якщо до цього ми додамо, що списки до верховної Ради майже повністю ігнорували регіон, то отримуємо сумний висновок. Ці вибори не дозволять привести до влади авторитетних, самостійних особистостей. Наслідком є – партійна олігархізація влади з усіма негативами будь-якої олігархії.

Другим наслідком є суттєве зростання рівня партійної дисципліни versus внутрішньопратйної демократії ( яскравим прикладом є реакція голови ЛОО «Наша Україна» П.Олійника на результати таємного голосування по кандидату на посаду міського голови). Це буде вести до формування слухняних партійців, які будуть лише виконавцями.І як наслідок звуження демократії в суспільстві.

Третім наслідком стало посилення влади «партійних баронів» в регіонах, які складають списки і контролюють «правильність» поведінки членів партії. Контролюючи районні партійні організації вони здатні маніпулювати результатами голосування.

Четвертим наслідком може стати комерціоналізація представницьких інститутів на місцях, а відповідно і виконавчих інститутів. Відсоток бізнесменів, компенсації за місця, збори на проведення виборчої кампанії серед кандидатів будуть стимулювати партійні фракції та окремих кандидатів до зароблення грошей. А оскільки компенсації та збори робляться неофіційно, то майбутні «заробки/відробки» будуть так само тіньовими.

 

Джерело: Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – С.45-47.