Політична наука в Україні / Сайт Центру політичних досліджень (Львів)

Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 202 с.

 

МОНІТОРИНГ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Підготовлено Центром досліджень регіональної політики (м.Суми)

 

березень 2006 р.

 

1 березня 2006 р. в Сумах пресову-конференцію провів сьомий номер в списку до Верховної ради України від БЮТ Григорій Омельченко. Він висловив надію, що в після виборів прем’єр-міністром стане Юлія Тимошенко, а стосовно списку від БЮТ заявив, що там немає людей з кримінальним минулим. «Я знаю, що Партія регіонів хоче реваншу. Мене не цікавить перемога Блоку Юлії Тимошенко. Мене цікавить перемога України, яка не відбудеться, якщо після парламентських виборів не буде створено коаліційний уряд із політичних сил, які разом стояли на Майдані. Фундаментом нового парламенту мають стати БЮТ, НСНУ та Соціалістична партія», - відмітив Григорій Омельченко.

 Також він заявив, що для українських чиновників та уряду має відбутися зміна пріоритетів. Піраміду інтересів, якою зараз керується керівництво країни, треба перевертати: «у політиків на першому місці стоять особисті інтереси, потім – корпоративні, і тільки після них – інтереси України. Цю піраміду ми перевернемо. На Майдані перемогли не політики Юлія Тимошенко чи Віктор Ющенко – переміг Народ».

Висловився народний депутат і стосовно зовнішньополітичних орієнтації держави: «що стосується членства в НАТО, то я вам відверто заявляю, що ми повинні мати статус позаблокової держави з жорсткою позицією нейтралітету. Те, що ми за безцінок здали ядерну зброю, яка мала оборонний характер і експлуатація якого не вимагали великих ресурсів, це м’яко кажучи було неправильно», - заявив чільний кандидат до Верховної ради від Блоку Юлії Тимошенко.

 

2 березня 2006 р. громадська організація «Студентське братство Сумщини» провела пікетування останньої сесії Сумської обласної ради. Сумські студенти назвали свою акцію «прощання з ганебним складом обласної ради», тобто «кінцем щербаніади». Основна мета акції — «привернути увагу громадськості до теперішнього складу обласної ради, так як велика кількість нинішніх через місяць знову хоче повернутися в цей зал». Нагадаємо, що останньою темною плямою обласної ради IV скликання (2002-2006 рр.) стала відмова  надавати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності екс-губернатора Володимира Щербаня. Під час акції студенти палили чучело «депутата від Петровича», яке символізувало все негативне, що було в обласній раді тодішнього скликання. Також поширювались листівки, де були вказані поіменно депутати, які не голосували «по Щербаню».

Варто відмітити, що це було друге спалення чучела Щербаня в Сумах. Перший раз чучело тодішнього губернатора запалював в 2003 році соціаліст Юрій Луценко, нині міністр внутрішніх справ. Але тоді церемонію ледве не зірвали молоді люди бритоголової зовнішності, які влаштували відразу декілька провокацій. На цей раз церемоніал відбувся мирно.

 

Начальник сумського бюро технічної інвентаризації, соціаліст Борис Афанас’єв  22 лютого 2006 р. звернувся в Зарічний районний суд м. Суми з позовною заявою, в якій вимагав визнати дії газети «Панорама», головного редактора Євгена Положія при поширенні матеріалу «Жизнь-дрянь!» (рубрика «многоэтажка редактора») такими, що грубо порушують законодавство. Позивач вимагав від відповідача в подальшому утримуватись від порушення законодавства. 2 березня Зарічний районний суд постановив відмовити Борису Афанас’єву в задоволенні адміністративного позову у зв’язку з необґрунтованістю. Рішення вступило в силу 6 березня 2006 р.

Позивач побачив в надрукованому тексті негативну інформацію, оціночні судження у формі критичних, саркастичних умовиводів на адресу суб’єктів виборчого процесу — кандидатів в депутати Сумської міської ради від міської організації Соціалістичної партії України. На його думку, це є порушенням  Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». На думку позивача, стаття «Жизнь — дрянь», яка була надрукована в газеті «Панорама», не що інше, як передвиборча агітація, направлена «проти», а не редакційний матеріал. Аргументуючи таку думку, Борис Афанас’єв стверджував, що матеріал був надрукований без укладання угоди на розміщення агітаційних матеріалів і нарахування коштів на рахунок редакції. Якщо опустити всі юридичні тонкощі і формулювання, то, на думку Євгена Положія, цей позов мав би примусити редакцію «замовкнути»: не писати і не обговорювати кандидатів, взагалі не згадувати їх імена. Але що б це означало на практиці, зрозуміло всім.

Суд же вирішив, що позовна заява Бориса Афанас’єва не підлягає задоволенню: матеріал, який мав би бути предметом спору, визнаний редакційним, а ніяк не агітацією «проти». На думку суддів, стаття також містить факти і аналіз статей в газеті соціалістів «Позиція».

"Крім того, автор статті збалансовано подав інформацію щодо декількох політичних сил, які діють на території м. Суми. Думка позивача про віднесення будь-яких висловлювань, без врахування контексту викладення цієї інформації, у друкованих засобах масової інформації на адресу певного кандидата є передвиборною агітацією, з точки зору суду, є хибною, і з нею неможливо погодитися. Оскільки в цьому разі громадяни були б позбавлені будь-якої інформації та думок про кандидатів, а засоби масової інформації публікували б тільки ту інформацію, яку визначив сам кандидат. Що призвело б до необ’єктивного інформування громадян України, мешканців м. Суми, щодо осіб кандидатів та потягло б порушення основних засад виборчого процесу.

Крім того, вказана позиція позивача та його представника за своїм змістом суперечить вимогам ст. 34 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Положення Конституції України повинні діяти, незважаючи на деякі обмеження в період проведення передвиборної агітації в Україні у діяльності засобів масової інформації, в тому числі у діяльності друкованих засобів масової інформації. До того ж, відповідно до змісту ст. 50 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові та особисті якості кандидатів на посади сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати, їх передвиборні програми, а також передвиборні програми організацій партій (блоків).

При прийнятті даного рішення суд виходить з того, що саме під час проведення виборів має надаватися особливе значення свободі слова, щоб громадяни мали можливість дізнатися про певних кандидатів та обмінятися думками щодо них. Тобто свобода слова, з точки зору суду, є необхідною умовою для забезпечення вільного вираження думки народу при обранні влади.

Враховуючи наведене, виходячи з принципу справедливості, суд приходить до висновку, що зміст спірної публікації у газеті «Панорама» носить інформаційний характер і не являється передвиборчою агітацією, а тому вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити в зв’язку з його необґрунтованістю", — сказано в решении суда.

 

Пізніше журналіст «Панорами» поцікавився у в.о. міського голови Сергія Клочко, другого секретаря обкому СПУ, чому соціалісти останнім часом ведуть себе таким чином по відношенню до газет: спочатку за їх поданням було призупинено вихід газети «Громадянин» до закінчення виборів, а тепер поданий позов на газету «Панорама».

Ось яким чином відповів в.о. міського голови: «Не вешайте на меня то, что делает Афанасьев. Он давно хотел судиться с газетой „Панорама“. Еще летом. На этот раз я его не то что не сдерживал, на этот раз он со мной не посоветовался. Хочу, чтобы Вы понимали: я не занимаюсь давлением на работников аппарата или подчиненных по горисполкому. Независимо от партийной принадлежности, люди действуют так, как считают нужным. Это его личное мнение. По-моему, там не было никакого акцента на Соцпартию, там было оскорбление его лично. Во всяком случае, он так мне сказал. Я этим не занимался. Прошу меня в это дело не втягивать. Я этим не занимался».

 

Євген Положій, головний редактор газети «Панорама»: «Клочко и социалисты просто хотели заткнуть нам рот на время выборов. И очень хорошо, что они получили „по рогам“. Решения Заречного суда г. Сумы, без преувеличения, ждали все журналисты Украины. Его текст уже доступен на многих сайтах, которые связаны с проведением выборов, и, без сомнения, на него будут ссылаться, и его будут цитировать еще долго, как цитировали решения этого же суда во время президентских выборов. Мы надеемся, что это поможет всем нашим коллегам. Единственное, чему они до сих пор удивляются, так это тому, КТО подал иск. Люди до сих пор не могут взять в толк, что в каждом городе социалисты — это не столько одна партия, сколько люди, которые ее представляют. Причем люди очень разные. Я не верю в то, что Клочко ничего об этом не знал. Но это дело ЕГО совести. Пусть сочиняют анекдоты и дальше».

 

 

«Молодь повинна йти в політику, аби реалізувати себе та краще відстоювати свої інтереси», -  про це народний депутат України, лідер Спілки молодих соціалістів Євген Філіндаш заявив 1 березня під час робочого візиту до Сум. «На жаль, як бачимо, молодь є найбільш пасивною віковою категорією населення. Якщо й виникають спалахи її активності, як це було в Сумах під час студентського спротиву проти об’єднання вузів чи помаранчевої революції, то це, скоріше, ситуативна реакція на певні дії влади», - наголосив лідер молодих соціалістів.

За його словами, те, що зараз у парламенті тільки двоє молодих депутатів - прямий наслідок малої політичної активності молоді. Це також означає, що інтереси молодих людей захищаються не належним чином. «Ми хочемо залучити молодь до політики, якщо не бути прямим гравцем, то хоча б стежити і вміти розібратися в ній, аби не розібрався за неї хтось інший. Що нині потрібно молоді? Житло, якісна освіта і працевлаштування. Саме над цими ключовими питаннями і працюють соціалісти», - сказав Євген Філіндаш.

Євген Філіндаш також розповів також про законопроект, який було розроблено Спілкою молодих соціалістів: поправки до закону про вищу освіту відносно розширення студентського самоврядування. Соціалісти пропонують ввести тут євростандари, а саме: участь студентських рад у виборах керівництва вузу, у роботі наукових рад тощо. Спілкуючись зі студентами Сумського державного університету лідер молодих соціалістів запропонував їм долучитися до розробки законопроекту про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах та подати свої пропозиції. «Пройшовши школу активності виборів до студентських студрад, вам потім буде значно легше вчитись всьому іншому і захищати себе», - зазначив народний депутат.

 

2 березня 2006 р. під час брифінгу в обласній державній адміністрації прозвучала інформація про стан підготовки до проведення голосування всіх 129 виборчих дільниць в межах 158 виборчого округу по виборам народних депутатів до Верховної ради України. Готовими виявились тільки 7. Між іншим, це за три тижні до виборів. В.о. керівника апарату державної адміністрації Петро Минько повідомив, що «багато дільниць повинні обслуговувати більше, ніж 2 500 чоловік, що Законом допускається, але створить масу проблем для виборців в день голосування, так як на цей раз виборці мають провести на дільниці в 5-7 разів більше часу через великий об’єм бюлетенів. Практично, аби зняти напругу на виборчих дільницях 26 березня 2006 р. в Сумах, як мінімум, треба було б влаштувати 250 виборчих дільниць». Також, Петро Минько заявив про те, что міське керівництво на чолі з в.о. міського голови Сергієм Клочком абсолютно не хоче займатися організацією виборів. Не дивлячись на це, для зняття напруги в день голосування, він буде намагатися добитися  подвоєння кількості виборчих скриньок на дільницях.

А заступник губернатора Сумської області Олег Медуниця повідомив,  що проводячи ще з початку року в установах і закладах звіт про роботу за 2005 рік,  Сергій Клочко, представляючи певну політичну силу, був не зовсім коректним, так як проводився під час виборчої кампанії, за бюджетні кошти, залучаючи посадових осіб апарату міськвиконкому, був більше схожим на політичну агітацію. Разом з тим, на брифінгу були озвучені організаційні недоліки у підготовці виборів, а саме невідповідність матеріально-технічного забезпечення деяких виборчих дільниць, нестача необхідних площ у приміщеннях для голосування, проблеми формування комісій тощо.

За інформацією в.о. керівника апарату облдержадміністрації Петра Минька, через недосконале законодавство та низьку відповідальність осередків політичних партій та виборчих блоків виникли значні проблеми щодо формування дільничних виборчих комісій у повному складі (ч. 2 ст. 28 Закону України “Про вибори народних депутатів України” передбачає для малих дільниць 10-14 осіб, середніх – 14-20, великих - 18-24). Так, станом на 27.02.06 із 47 дільничних виборчих комісій Конотопського району не укомплектовані повністю 44 (94%), при цьому частина з них не сформована навіть на 50 %, лише 3 малі дільничні виборчі комісії  працюють у повному складі.  Якщо в окремих районах і містах комісіям до повного складу не вистачає по 1-2 члени (Липоводолинський, Лебединський райони, місто Охтирка), то в Роменському районі на 16 % дільничних виборчих комісій не вистачає до третини персонального складу.

Станом на 14 грудня 2005 р. в Сумській області кількість виборців зменшилась на 15 тис. 528 виборців, порівнюючи із президентською кампанією 2004 р. Загальна кількість виборців, названа на брифінгу в обласній державній адміністрації - 984 тисяч 219 чоловік. Вже станом на 14 лютого кількість виборців зменшилася ще на 20 тисяч 907 чоловік в порівнянні з президентськими і складала  978 тисяч 840 чоловік. Робота складанню і уточненню списків виборців продовжувалася  з серпня 2005 р. аж до дня голосування. Під час проведення цієї роботи вияснилось, що  в Сумській області є 6 тисяч 643 чоловік, не здатних самостійно пересуватися. В цілому, на Сумщині нараховується близько 25 тисяч чоловік, які потребують організації процедури голосування на дому.

 

Замість фінансування програми вступу до НАТО краще повернути вкладникам загублені заощадження Ощадбанку СРСР. Про це 3 березня 2006 р. в м. Шостка заявив один із лідерів "Опозиційного блоку Не так!", голова Республіканської партії України Юрій Бойко.

За його словами, «на переозброєння української армії відповідно до стандартів північноатлантичного альянсу передбачено 90 мільярдів гривень, що саме приблизно відповідає сумі загублених заощаджень». Юрій Бойко відзначив, що Україні було б більш вигідно надати десяту частину цих коштів у якості цільових державних позик на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. «В такому випадку ми зможемо реально вийти на четверте-п'яте місце, як виробники оперативно-тактичних комплексів. Тим самим Україна забезпечить експортний потенціал, підніме оборонний комплекс і вирішить всі проблеми, які стоять перед підприємствами оборонної галузі», – сказав політик. За його оцінками, у випадку виконання програми з підтримки оборонно-промислового комплексу Україна зможе значно підвищити експортний потенціал, який зараз становить 500 мільйонів доларів США.

 

Хто є суб’єктом виборчого процесу?

4 березня 2006 р. Центр досліджень регіональної політики оприлюднив відкритий лист до ЦВК, політичних партій та засобів масової інформації, де виразив серйозну стурбованість станом поінформованості жителів Сумської області про передвиборні програми та кандидатів до місцевих рад. Фактично, стан виборчих списків та брак дієвих передвиборних програм створив реальну загрозу того, що персональний склад органів місцевого самоврядування в регіоні буде далекий від реальних вподобань виборців.

 

На цю тему хотілося б звернути більше уваги, позаяк, методично готуючись до моніторингу виборчої кампанії в регіоні, ми просто не сподівалися отримати таку «свиню» від територіальної виборчої комісії по виборам депутатів обласної ради. На думку Дмитра Потєхіна,  координатора громадської кампанії «Знаю», «вибір без знання різниці між пропонованими варіантами — це не вибори, а лотерея. Аби вибори були чесними й справедливими, недостатньо уникнути адмінресурсу та забезпечити чесний підрахунок голосів. Для цього виборець має знати про хід виборчої кампанії, про програми суб’єктів виборчого процесу, про особисті якості кандидатів».

 

Під час цієї виборчої кампанії, комісії масово відмовлялись надавати інформацію, посилаючись на конфіденційність та 34-ту статтю Конституції. Відповідно до цієї статті, здійснення права на інформацію може бути обмежено законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей і для розголошення інформації, отриманої конфіденційно.

А стаття 32 Конституції гарантує право кожного на «невтручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією, і на заборону збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом».

Принципи, які сформулював Європейський суд з прав людини, розглядаючи заяви про порушення статті 10 Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод:

1. Свобода висловлювань складає одну з невід’ємних підстав демократичного суспільства і одну з основних умов для його прогресу і самореалізації кожної особи. З врахуванням п.2 ст.10, прийнятними є не тільки «інформація» чи «ідеї», які прихильно сприймаються чи вважаються необразливими або сприймаються з байдужістю, але також і ті, які ображають, шокують чи дратують. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і широти поглядів без яких немає «демократичного суспільства».

2. Сфера обмежень, згідно з п.2 ст.10 конвенції, щодо політичних промов чи дебатів з питань, що мають суспільний інтерес, є невеликою. Крім того, межі допустимої критики ширші стосовно уряду, ніж по відношенню до громадянина, що не займає публічних посад чи навіть політика. У демократичній системі поведінка чи помилки уряду повинні підлягати детальній перевірці не лише законодавчих і судових органів, але також і громадської думки.

3. Політику, звичайно, надається право захищати свою репутацію, навіть коли він діє не як приватна особа, але вимоги такого захисту повинні бути зважені у світлі інтересів відкритої дискусії з політичних питань, оскільки винятки щодо свободи висловлювання повинні тлумачитися вузько. Тому межі прийнятної критики ширші стосовно політиків, котрі виступають як публічні люди, ніж по відношенню до приватної особи. Перший неминуче і свідомо сам робить себе відкритим для детальної перевірки кожного його слова і вчинку як журналістами так і всім суспільством, і він повинен показати вищий рівень толерантності, особливо, коли він сам висловлює публічні твердження, які легко піддаються критиці.

4. Принцип, згідно з яким свобода висловлювань також охоплює інформацію чи ідеї, які ображають, шокують чи дратують, має, звичайно, також особливу важливість стосовно преси. Хоча преса не повинна переступати обмеження, встановлені, між іншим, «для захисту репутації інших», її завданням є передавати інформацію та ідеї щодо політичних питань і щодо інших питань, які представляють загальний інтерес.

5. Згідно із статтею 10 Конвенції обмеження права на інформацію має бути необхідним у демократичному суспільстві (ця вимога, на жаль, відсутня в українській Конституції). При цьому прикметник «необхідний» у значенні статті 10 має на увазі існування «невідкладної суспільної потреби».

Яка ж є невідкладна суспільна потреба в збереженні в таємниці персональних даних кандидатів в депутати? У цьому випадку вона відсутня, і треба, безумовно, надати перевагу суспільному інтересу знати про кандидатів у депутати все. Всі обмеження на доступ до інформації про особу повинні бути зняті, коли ця особа балотується на виборчу посаду. Тільки тоді виборець зможе отримати повну інформацію про кандидатів і зробити обґрунтований вибір. Власне кажучи, це означає, що публічна особа, яка хоче обиратися, позбавляється приватності: вона мусить бути готова, що будь-які факти її біографії і приватного життя будуть відомі.

 

На думку керівника Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, в Законі «Про інформацію» не вистачає статті такого, скажімо, змісту: «Інформація про особу громадянина, який претендує на виборну державну посаду, обіймає її або обіймав її раніше, не складає державної та іншої передбаченої законом таємниці, не відноситься до конфіденційної інформації і може бути опублікована в будь-якому випадку».

  Таким чином, можна зробити висновок, що українське законодавство і практика погано відповідають європейським нормам. Так, вважаються конфіденційними дані з декларації про майно і доходи кандидата та членів його сім’ї, яка подається до Центральної, окружних та територіальних комісій разом з іншими документами для реєстрації, хоча очевидно, що ця інформація необхідна для суспільства.

 

4 березня 2006 р. в рамках некомерційного всеукраїнського передвиборного туру співачка Софія Ротару, що підтримує на цих виборах Народний блок Литвина «Ми», дала концерт у Сумах. Народний депутат Микола Нощенко, керівник обласного виборчого штабу названого блоку, пояснив, що наявність Софії Ротару в їх списку зовсім не дань моді чи намагання завоювати голоси виборці за рахунок її популярності. Вона – справжній носій української духовності. Як народна артистка, вона дарує оточуючим її людям відчуття прекрасного. «Саме такі люди і потрібні сьогодні країні для об’єднання», - заявив Микола Нощенко. Він виразив їй подяку за те, що вона сьогодні разом з ними (блоком Литвина) виступає  за ідеали примирення і взаєморозуміння: «Я вважаю, що Софія Михайлівна – кращий професіонал в галузі культури і вона найкраще знає, які закони треба приймати, аби українська культура слугувала українському народу».

Також Микола Нощенко заявив, що номер, під яким їх політична сила буде знаходиться в бюлетенях, не випадковий: «В цьому закладений величезний смисл. Бо саме 17 вересня 1939 року об’єдналася Лівобережна і Правобережна Україна (хоча за фактом це був поділ Європи між фашистською Німеччиною та сталіністською Росією, і до соборності України це жодного відношення не мало). Саме в цей день ми отримали цілісну Україну, яка успішно розвивається. І наш блок буде робити все можливе, щоб Україна, перегорнувши чергову сторінку своєї історії, зайняла достойне місце серед найрозвиненіших країн».

До сумського концерту, Софія Ротару вже встигла виступити в 17 містах України. Досить оригінально відома співачка обґрунтувала причину вибору своєї політичної заангажованості. «Народний блок Литвина був створений на базі Аграрної партії, а Софія Ротару народилася в селі і навіть сьогодні буває в своєму рідному селі на Буковині і розуміє, в якому стані знаходиться українське село. І як людину, надзвичайно чутливу, її цей факт надзвичайно хвилює. А так як вона – патріот і просто активна людина, не може сидіти склавши руки і просто спостерігати як руйнується її улюблене українське село». Крім того, співачка визнала, що особисто знайома з Володимиром Михайловичем і їй імпонує його розум, стриманість та інтелігентність. Цей вибір Софія Ротару зробила не відразу, радилась з друзями. Але кінець-кінцем крок вперед був зроблений і відступати назад вона не збирається.

 

5 березня 2006 р. під час відвідин області, лідер однойменного блоку Юлія Тимошенко провела зустрічі з виборцями м .Конотоп (2,000 тис.), м. Шостка (1,000 тис.), м. Глухова (1,000 тис.) та взяла участь у прямому ефірі на ТРК «Відікон». Стосовно політичної реформи, лідерка БЮТ заявила, що ці вибори – це фактично вибори прем’єр-міністра України; всі кризи під час її прем’єрства мали не економічне, а політичне підґрунтя; оточення президента Віктора Ющенка намагалося відсторонити її з першого дня виконання обов’язків; вимагали перегляду державного бюджету на 2006 р. так, як він дозволяє 51% економіки працювати в тіні. Наприкінці прямого ефіру Юлія Тимошенко заявила, що Віктор Ющенко буде знаходитись при владі 5 років, а вона як лідер блоку зробить все, щоб зневолювати негативний вплив його оточення.

Сумська область – єдина, куди Юлія Володимирівна приїхала на два дні. За її словами, Сумщина відіграє особливу роль на парламентських виборах, від того я проголосують жителі Сумщини, будуть залежати результати по всій Україні. «Ми знаємо, як важко дались тут президентські вибори, в якій боротьбі вони проходили, знаємо про те, як боролись студенти. Це знаковий регіон для становлення демократії в Україні, тому ми покладаємо на нього величезні надії і впевнені, що займемо перше місце за результати виборів в Сумській області», - сказала лідер БЮТ.

Юлія Тимошенко залишилась задоволеною від зустрічей з виборцями в області: «Я бачу, що люди готові боротися за свої права і готові довести до логічного завершення ті перетворення, що почались після президентських виборів. Мені дуже приємно, що люди тут серйозно розуміються на політиці. Ми розбудили громадянське суспільство і створили такі умови, щоб парламентські вибори були найбільш чесними за всю історію України. Старий адмінресурсу пішов, а новий – занадто слабкий. Влада ще не володіє достатніми якостями, якими повинна володіти… і ми докладемо максимум зусиль, аби допомогти президенту досягти перетворень в країні».

Основним питанням, яке очікували від екс-прем’єра, стала її оцінка того, чи змогла нова влада за рік виправдати покладені на неї сподівання. І в цьому її відповідь була негативною. За її словами – причина в оточенні президента, яке пішло на компроміс зі старою владою і виявилось «слабким», аби зламати хребет кланам. «Біля президента нам потрібно було сформувати таку команду, яка мала б і сили, і бажання, і переконання щоби змінити ситуацію в країні на краще. Я переконана, що не може бути жодних компромісів з Кучмою, з кланами, з людьми, які фактично перетворили країну на акціонерне товариство закритого типу. Але пізніше перемогла концепція, що бандити все-таки не повинні сидіти в тюрмах. Саме тому, ми відчуваємо, що практично все залишилось на тому ж місці», - заявила Юлія Тимошенко.

 

На прес-конференції в Сумах у понеділок, 6 березня 2006 р., Юлію Тимошенко запитали, як вона бачить подальший розвиток України і на яку країну вона стане схожа у майбутньому. «Це буде і є Україна зі своєю специфікою, зі своєю унікальністю», – відповіла Юлія Тимошенко. «Це значить, що Україна зможе розвиватися, як і будь-яка інша країна в системі верховенства права і ринкової економіки», – пояснила вона. Для цього, за її словами, потрібно навести лад у країні, і починати треба з усунення «потужних, достатньо криміналізованих кланів від політичного управління країною».

 

6 березня 2006 р. у Сумах, в офісі обласної організації партії Народний союз «Наша Україна» відбулася презентація концепції програми "Сумщина, яку ми будуємо" . За словами автора програми, Валерія Кєржакова, члена президії Сумського обласної партії “Наша Україна”, втілення цієї програми розраховано у кілька етапів до 2016 року. Концепція складається з десяти розділів, серед найбільш актуальних – “Показники соціально-економічного розвитку регіону”, “Сумщина завтра” , “Сто кроків нової влади Сумщини”, “Селянська політика” тощо.

Загалом, за словами Валерія Кєржакова, «стратегія формування повинна бути відкритим та публічним процесом . У ньому закликають брати участь як представників різних політичних сил, так і пересічного громадянина. У рамках цієї програми на Сумщині за 5 років передбачається створення 75 тис. робочих місць та залучення 1,4 мільярда гривень інвестицій».

 

Станом на 6 березня 2006 р., не стихали конфлікти в окружній комісії №158 по виборах народних депутатів до Верховної ради. Відразу за скандалом з неякісним формуванням списків виборців, там з’явилися проблеми з кількісним та якісним формування дільничних виборчих комісій по м. Суми ( округ №158).  Це стало причиною того, що ще пізно ввечері 3 березня на зустрічі з в.о. керуючого справами обласної держадміністрації Петром Миньком, голова окружкому Борис Бобровський і секретар Любов Михайличенко склали свої повноваження. Рішенням комісії обов’язки голови комісії були покладені на його заступника Івана Самсоненко.

За інформацією, яку Іван Самсоненко оголосив на відкритому засіданні ОТК, станом на 6 березня 2006 р. в Сумах почали працювати 81 із 129 дільничних комісій, тобто не працювала кожна третя дільниця, коли згідно законодавства, вони мали розпочати свою роботу не пізніше 21 лютого 2006 р. Члени виборчих комісій, як правило, звинувачували в ігноруванні цієї процедури обласні осередки політичних партій.

Так, із 45 суб’єктів виборчого процесу, що мали право приймати участь в їх формуванні, свої кандидатури до комісій подали тільки 19, із них тільки 6 зробили це в повному об’ємі, як того вимагає Закон України «Про вибори народних депутатів України». Для нормальної роботи дільничних комісій не вистачало  300 людей, в тому числі вакантними залишалися 21 голова комісії, 15 заступників і 29 секретарів. Скоріш за все, таку кількість членів дільничних комісій буде заповнено органами місцевого самоврядування — такий варіант вирішення проблеми, що виникла в багатьох містах України, Центральна виборча комісія на той час вже обговорювала з Верховною радою та президентом України. «Ми будемо цим займатися тільки тоді, коли буде відповідний закон. Поки що ми просимо партії шукати можливості для поповнення комісій», — заявив на засіданні окружної комісії керуючий справами Сумського міськвиконкому Віктор Волонтирець. Тим не менш, окружна виборча комісія прийняла звернення до міського управління освіти та інших бюджетних організацій розглянути таку можливість.

На цьому ж засіданні ряд членів комісії скаржились, що  списки виборців складені з величезними порушеннями, де пропущенні цілі сім’ї, вулиці та багатоквартирні будинки.

«Нам міська влада запропонувала кордони дільниць, кількість виборців на яких не відповідає закону. Необхідна кількість в 2,5 тис. виборців перевищена на 32-х дільницях. Суми — це єдиний округ, за інформацією центрвиборчкому, де стільки порушень даної норми закону», — заявив Іван Самсоненко. Все це, за словами членів окружної комісії, завадить нормальній роботі дільничних комісій і волевиявленню жителів м. Суми.

 

7 березня 2006 р. Зарічний суд визнав необґрунтованим позов громадського блоку «Нічний дозор» до приватної телерадіокомпанії «Відікон» з приводу порушення законодавства про вибори.  На думку представників «Нічного дозор» інформаційні сюжети ТРК «Відікон» використовувались для передвиборчої агітації кандидатів в мери Анатолія Бондаря і Віктора Фінашко. За такі дії «дозоровці» вимагали в судовому порядку призупинити вихід програм ТРК на час до завершення виборчої кампанії. Однак суд не побачив в діях журналістів складу правопорушення і позов залишив не задоволеним.

 

7 березня 2006 р. в області з передвиборчою програмою перебували представники опозиційного блоку «Не так!» Григорій Суркіс, президент Федерації футболу України та Олег Блохін, головний тренер збірної України по футболу. Обидва представляли список блоку до Верховної ради, де займали відповідно 6 і 10 місце. «Діюча влада схожа на безвідповідальну футбольну команду, в якій захисники  б’ють м’ячем по власним воротам, півзахисники пасують тільки один одному, а форвардів цікавить не результат гри, а виключно кількість ударів. До того ж, тренер впевнений, що команда зіграє сама по собі», - так оцінив роботу уряду Юрія Єханурова головний тренер з футболу. А Григорій Суркіс, коментуючи наміри «помаранчевої» команди об’єднатися напередодні виборів, відмітив, що «склеїти розбите» навряд чи вдасться, особливо коли розкол пішов через різні цілі, які ставили перед собою «помаранчеві».

Обидва кандидати виразили впевненість, що їх опозиційна сила обов’язково буде представлена в майбутньому парламенті, так як вона «демонструє професіоналізм, надійність і впевненість». Олег Блохін відмітив, що йти в новий парламент просто необхідно, так як «простій людині пробити якесь питання просто неможливо», а Григорій Суркіс додав, що «якщо влада змінить свою тактику, буде покращувати життя простих людей, ми її підтримаємо».

А поки що в країні, за словами опозиціонерів, все не так: збільшується інфляція, кріпне корупція, продовжуються міжконфесійні війни, нова влада не змогла відстояти енергетичну незалежність. «Ми один на один з терором, сотні людей в тюрмах тільки тому, що «не того кольору». Цілий рік ми відбули під пресом влади, тому і назвали блок опозиційним. Канал «1плюс1» не прийняв наш ролик. Ми не голосували за уряд Єханурова, за бюджет, тому що не згодні з редакцією Закону про дітей війни та ін. статтями. Це не позування, а позиція», - заявив Григорій Суркіс.

Народні депутати висловили власне бачення стосовно забудови території навколо стадіон «Олімпійський», яку Григорій Суркіс назва «убивством олімпійської арени». За його слова, будівництво торгово-розважального комплексу на місці фізкультурної площадки стадіону продовжується, але це суперечить міжнародним нормам організації широкомасштабних заходів, де «спортивний заповідник» перетвориться на «ловушку» для глядачів. Також, Україна в перше отримала реальний шанс на проведення фінальної частини «Євро-2012» по футболу, так як разом з Польщею Україна ввійшла в трійку країн-претендентів. А це можливість збудувати базу, створити інфраструктуру, залучити додаткові інвестиції. «Виявилось, що для влади важливіші чиїсь комерційні інтереси (а за цим стоять лідери «Пори-ПРП» Трофименко і Соболєв), ніж майбутнє українського футболу», - резюмував Григорій Суркіс.

 

10 березня 2006 р., під час офіційного візиту на Сумщину, президент Віктор Ющенко взяв участь у церемонії відкриття Сумського обласного кардіологічного диспансеру. Звертаючись з вітальним словом до присутніх, він наголосив, що «розвиток первинної медицини є першочерговим завданням реформи охорони здоров’я, яка стартує в 2006 році. Реформа також передбачає боротьбу з найбільш актуальними для України недугами, такими як серцево-судинні захворювання, ВІЛ/СНІД, туберкульоз та рак». Крім того, йдеться про збільшене фінансування медичних закладів, зокрема в сільській місцевості, та забезпечення їх необхідним обладнанням і ліками.

Реконструкція диспансеру обійшлася у 8 млн. грн., ще 2 млн. пішли на закупівлю обладнання. Заклад обслуговуватиме пацієнтів з усієї області. «Тут ми побачимо людей не тільки із Сум, а й з віддалених сіл. Це ще один з кроків назустріч благополуччю людей», – сказав Президент.

Президент Віктор Ющенко відвідав ВАТ «Сумихімпром», де ознайомився з роботою заводу та поспілкувався з його працівниками. Розпочав Ющенко з того, що попросив директорів «не плакати», оскільки не двоячись на подорожчання газу, газ в Україні все одно коштує дешевше, аніж в Європі.  При цьому Віктор Андрійович грізно нагадав, що коли Україна і Росія підписували угоду про газ за ціною 50 доларів за тисячу кубометрів, в Німеччині він коштував 75 доларів. «Так що не треба казати, що хтось нас субсидував», – в серцях сказав Ющенко, продовжуючи говорити про оптимізацію економіки і хімічних підприємств. За його словами, хіміки повинні активно виходити на ринки Європи і США. Приблизно до того ж закликав і виступавший після Ющенка міністр промислової політики Володимир Шандра, додавши, що дешевого газу більше не буде.

З цим ніхто і не сперечався. Тільки пізніше генеральний директор черкаського «Азоту» Володимир Бєлий пожалівся, що фактично зараз газ його підприємству обходиться в 143 долари за тисячу кубометрів, через що зростає собівартість, а російські конкуренти занижують ціну і завойовують український ринок. Також менеджер просив втримати тарифи на залізничні перевезення і жалівся на складнощі з дозвільними процедурами, які вимагають багато грошей і часу – навіть за радянських часів було простіше.

 

Також, 10 березня у Сумах Українська консервативна партія провела форум патріотичних сил Сумської, Полтавської, Чернігівської і Черкаської областей, де було заявлено, що 2006 рік має стати роком українізації влади. Тому, коли партія прийде у Верховну раду, вона об’єднається з національно-патріотичними силами аби «боротися за українську Україну». Лідери регіональних партійних осередків розповідали, що «в партії немає міліонерів і народних депутатів» і справжня відмінність партії в  тому, що вона створена на базі Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), а значить має можливості виховувати молодь в дусі українського патріотизму і на перше місце ставить розвиток української духовності.

«Перш за все, в Україні треба відродити українські цінності, які збережені в національній свободі, вірі і культурі. Ми виступаємо за україно центризм і відстоюємо ведучу роль українства у всіх державних справах», - розповів лідер Української консервативної партії, засновник і президент МАУП Георгій Щокін. За його словами, влада в Україні, від парламенту до сільради, повинна бути максимально українізована, аби в країні була «українська влада, а не колоніальна адміністрація». Тільки тоді влада буде приймати рішення на користь Україні, а не шкодити їй.

10-11 березня 2006 р. в Сумській області працювала координатор політради опозиційного виборчого блоку «Не так!» Валентина Довженко. Як вона сама заявила: «пішла по другому колу», маючи на увазі що вже працювала на Сумщині з політичною агітацію місяць тому. На цей раз кандидат в народні депутати побувала в Глухівському, Тростянецькому та Охтирському районах. За її словами, зараз в суспільстві з’являються такі проблеми, яких не було в той час, коли при владі працювали професіонали, й існувала серйозна виконавча вертикаль. «Багато питань, пов’язаних з дискримінацією жінок на виробництві: скорочують тих, хто доглядає за дитиною віком до 6 років, звільняють вагітних аби не платити допомогу. Багато звернень про порушення прав дітей, про дискримінацію жінок на ринку праці. А все тому, що ми живемо не в правовому полі і важко добитися правди. За останні два місяці в штабах блоку побували 140 тис. пенсіонерів з питань несправедливого нарахування пенсій і відсутності їх індексації. Вал проблем просто гнітить. В той же час, радує те, що люди не хочуть з цим миритися і стають активними», - заявила Валентина Довженко. Також, на думку лідера ВПО «Жінки за майбутнє», промислові підприємства потребують енергійної допомоги, і для мінімізації економічних збитків до конкретних дій треба перейти якомога скоріше».

 

11 березня в державній адміністрації відбувся брифінг за участю  заступника голови облдержадміністрації Олега Медуниці, в. о. керівника апарату облдержадміністрації  Петра Минька та  члена Центральної виборчої комісії України Анатолія Писаренка, який є куратором Сумської області.  Олег Медуниця повідомив, що в період з 3 по 5 березня управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації проводилося опитування громадян щодо прозорості проведення майбутніх парламентських і місцевих виборів. Методом інтерв’ю було опитано 400 респондентів віком від 18 років, які мешкають у Сумській області. Вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками, багатоступенева, випадкова на кожному етапі. Помилка репрезентативності не перевищує 3,2%.

Дане опитування проілюструвало певні здобутки на шляху розбудови демократичного суспільства. Зокрема, переважна більшість опитаних (55,1%) відзначає забезпечення рівного доступу різних політичних сил в засоби масової інформації. Важливим кроком є усунення проявів тиску (адмінресурсу) напередодні виборів до Верховної Ради України та до місцевих рад, переконливою в цьому плані  є відмінність від президентських виборів 2004 року. Значним є відсоток респондентів, які вважають, що наступні парламентські  і місцеві вибори будуть проведені чесно (30,2%), однак більшість схиляється до думки, що під час виборів будуть наявні незначні порушення.

 

12 березня до Сум завітав Олег Тягнибок, колишній соратник Президента по фракції «Наша Україна», послідовний противник режиму Леоніда Кучми. Свого часу він був виключений із фракції за некоректність висловлювання на адресу росіян та євреїв. Зараз Олег Тягнибок очолює Всеукраїнське об’єднання «Свобода», і хоча його візит в Суми був дуже коротким, вважаємо за потрібне навести його вислови в інтерв’ю сумській газеті «В двох словах».

Отже, Олег Тягнибок вважає, що і напередодні парламентських виборів-2006, в становищі українців нічого не змінилося. Вони залишаються такими ж упослідженими як і за режиму Кучми. Більшість обіцянок, даних українцям на Майдані, до сих пір не виконані: «Бандити не сидять в тюрмах, від реприватизації відмовились, колишні кучмісти переважно залишилися при владі. І не тільки у віддалених районах Сходу та Півдня України. Ви погляньте хоча б на Юрія Єханурова. Це ж колишній голова Фонду державного майна України, за якого відбулася незаконна приватизація, або як її охрестили в народі «прихватизація». І ось замість притягнення до відповідальності, він отримає посаду прем’єр-міністра за нової влади. І відразу цілується з Кучмою в Дніпропетровську. Українська мова продовжує залишатися фактично другорядною».

12 березня 2006 р., через два дні після приїзду президента Віктора Ющенка на Сумщину, обласний виборчий штаб НСНУ запросив журналістів на зустріч з кандидатами в депутати обласної ради від цієї партії – ректором Сумського національного аграрного університету Володимиром Ладикою та головою правління ВАТ «Сумихімпром» Миколою Трофименко.

З огляду на те, що в сумах президент провів наради по двом напрямкам української економіки – аграрному та хімічно-промисловому, захід, очевидно, мав на меті надати більш розширену інформацію прос ситуацію в цих сферах. Обидва кандидати висловили впевненість, що позитивний результат діяльності нового депутатського складу обласної ради можливий лише за умови, якщо туди прийдуть однодумці. Володимир Ладика назвав три райони області, в яких готовий працювати «куратором». «Крім того, - дождав Микола Трофименко, - в ситуації виборів на пропорційній основі, коли конкретні партії беруть на себе відповідальність  за дії влади, значно зростає роль районних партійних організацій… Вони також будуть тим ланцюжком, який зв’яже райони з обласною владою».

 

13 березня 2006 року з передвиборчою  поїздкою Суми  відвідав голова Християнсько – демократичної партії України Віталій Журавський, дипломований юрист, журналіст і філософ, доктор юридичних і політичних наук, академік, з 1998 по 2002 р. - народний депутат України, перший заступник глави комітету з питань духовності й культури; з 2002 по 2005 р. державний секретар, перший заступник міністра освіти й науки України. В 2005 році  Християнсько-демократична партія України вирішила  увійти до “Блоку народно-демократичних партій.”

Під час спільної з Володимиром Михайловським, кандидатом на посаду міського голови, прес – конференції Віталій Журавський заявив, що «у школах повинні вивчати "Слово Боже” та, що цей предмет необхідно вивчати в 1-3 класах, хоча б одну година в тиждень. При цьому варто враховувати бажання й конфесіональну приналежність батьків. Введення цієї дисципліни потрібно для того, щоб підняти рівень духовності, що, як правило, закладається  в дитинстві». Проголосивши курс на інтеграцію в європейське співтовариство, нова влада могла б скористатися в цьому питанні досвідом багатьох країн континенту. «Наприклад, у Данії, де кількість людей, які ходять до  церкви найменше в Європі  3%, у всіх школах є програма релігійного виховання; в Ірландії "Основи релігії" вивчають в 80 % початкових і середніх шкіл; у Греції основи православного віросповідання обов'язкові у всіх школах; у Німеччині релігійне утворення - одна із традиційних дисциплін загальноосвітньої школи. Християнські - демократи готові надати допомога в розробці цієї дисципліни», - наголосив Віталій Журавський.

Також, лідер Християнсько-демократично партії України зауважив, що  ще в березні  минулого року його партія виступила зі зверненням до міських рад міст із мільйонним населенням, у якому запропонувала захистити право хоча б на мінімально гідне життя десятків тисяч безпритульних  і жебраків. “Ми вже тоді були стурбовані тим, що хвиля безпритульності  та бродяжництва охопила українські міста”, - говорить Віталій Журавський. Це відбувається внаслідок безвідповідальної соціальної політики законодавчої й виконавчої влади, що роками дивиться крізь пальці на таку безпрецедентну для українського суспільства проблему. У зв'язку із цим у той час, коли коректувалися бюджетні програми, Християнсько-демократична партія України звернулася до міських рад більших міст із пропозицією передбачити в бюджетах кошти на відкриття нічліжок для громадян без певного місця проживання. Особливо це стосується міст- мільйонників. «Ми пропонували розв'язати проблему безпритульних  так, як це робиться в Європі, тобто  завчасно закладеними в бюджет коштами на соціальний захист тих, хто не має пристановища для життя. Що стосується столиці України, те вже сьогодні відчувається  насущна потреба у відкритті двох нічліжок - на лівому і правому березі Дніпра. Необхідно виділити з київського бюджету кошти на їхнє будівництво, і тоді вся  столична громадськість відчує себе причетною в допомозі нужденної людини». Також Віталій Журавський заявив, що Блок НДП ініціює  зменшення жінкам робочого дня  в зв’язку з тим, що  в нас щодня скорочується населення на тисячу чоловік. І якщо ця тенденція збережеться, то через 60 років населення України скоротиться вдвічі.

«Реалізація програми  ХДПУ про захист материнства й дитинства реально здатна зупинити цей фатальний для нашої нації процес. Ми виступаємо за те, щоб Верховна Рада України прийняла закон, що гарантував би протягом  п'яти років стовідсоткову виплату зарплати жінкам, що перебувають у декретній відпустці, зі збереженням для них місця роботи на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх форм власності. При народженні дитини кожній родині по необхідності варто надати довгостроковий (на 30 років) пільговий кредит для придбання квартири, меблів, товарів першої необхідності для того, щоб забезпечити нормальні умови життя для молодої родини. Крім того, при народженні дитини жінкам, які мають зарплату в середньому до 1000 гривень, необхідно надати одноразову допомогу в сумі 10 000 гривень, а іншим - 8000 гривень, при цьому виплачуючи її в грошовій формі, а не товарами. Це дасть можливість стимулювати народжуваність, особливо в селах. Підприємців, що вкладають реальні засоби в будівництво й облаштованість дитсадків, шкіл та пологових будинків, варто звільнити від податку на прибуток. Це буде стимулювати залучення приватних структур для інвестування в таку шляхетну справу», заявив Віталій Журавський.

Народжуваності дітей буде сприяти реалізація програми християн-демократів "50% жінок - у владу!". Якщо представники прекрасної половини людства будуть належним чином притягнуті до роботи в парламенті й радах різних рівнів, то вони зможуть взяти безпосередню участь у розподілі й контролі бюджетних засобів по захисту материнства й дитинства. Жінкам варто зменшити робочий день до семи годин і до п'яти годин - у п'ятницю. Матерям, у яких діти 5-6 років, держава повинне надати право працювати до обіду. Жінкам з дітьми дошкільного віку необхідно надати відпустку 45 днів.

Щодо питання майбутнього України, Віталій Журавський зазначив, що  воно пов'язане з народною християнською демократією. Цей плин повинен примирити людину й державу, людину й суспільство. Це завдання XXІ століття. Саме така модель може перебороти мафію в Україні, вивести більше 50 відсотків економіки "з тіні", вийти з "суспільства джунглів". Нас не влаштовує те, що відбувається в області охорони здоров'я України.  За все необхідно платити: за ліки, надання медичної допомоги, обслуговування в лікарні. «Ми в цілому за безкоштовну медицину. Що стосується освіти, то нас не може не хвилювати збільшення відсотка контрактників у вузах і кількості приватних середніх шкіл. Дипломами відверто торгують. Наприклад, в Інституті міжнародних відносин Національного університету ім. Т. Шевченко в Києві повний курс навчання на платній основі коштує 12 тис. доларів. Ми в цілому за безкоштовне навчання».

 

Також 13 березня 2006 р. в Сумах, в рамках передвиборчої кампанії блоку Юлії Тимошенко, можна було чути відомого політолога, кандидата в народні депутати по списку цієї політичної сили, Дмитра Видріна. Говорячи про зовнішньополітичну орієнтації України, політолог інтеграцію України в євроатлантичні структури аргументував наступним чином:

„С психологической точки зрения НАТО, к сожалению, пока необходим нашей украинской элите, а не народу. Украинской элите необходимо взять в НАТО одно - механизмы принятия решений. Вот и все. Я считаю, что НАТО при всех претензиях, которые можно было бы предъявить этой организации, мог бы стать настоящей школой для нашей элиты. Постсоветские элиты, и украинская элита в частности, оказались заражены психологическим вирусом нетерпимости, отсутствием толерантности, умения договариваться, вести диалог”.

 

15 березня 2006 р. м. Суми  відвідав Володимир Семиноженко, член президії Національної академії наук України, перший міністр науки та технологій України, двічі  віце-прем’єр міністр України, двічі лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки, представник керівного складублоку політичних партій „Народний блок Литвина”, кандидат в народні депутат від цієї політичної сили. Серед інших важливих питань Володимир Семиноженко  розповів і про те, як приймався історичний наказ Президента про відміну об’єднання сумських вузів у 2004 році.

Микола Нощенко: «...представники блоку Володимира Литвина – це  прагматики, це спеціалісти, це професіонали. Це перше, і друге,  особисте прохання, поновіть у пам’яті сумчан ту позитивну роботу, яку  робив Володимир Петрович (Семиноженко – прим. Прес-центру) для розбудови Сумщини.  Ось наприклад я не знав, що указ щодо необ’єднання (ви ж знаєте як вирував цей казан, скільки походів на Київ було) пішов саме від Володимира Петровича і був реалізований».

Володимир Семиноженко: «Хочете історію, як це відбулося розкажу? Коли я переконав Президента, що це штучний, нікому не потрібний проект.  А йому достатньо заморочили голову, що це правильно.Начебто  об’єднання - це тенденція сучасна, дає великі університети. Але є і малі. А, знаєте, коли так забили голову, то важкувато керувати.

 

16 березня 2006 р. відбулася вже друга за останній місяць спроба блоком Наталії Вітренко «Народна опозиція» провести мітинг на площі Незалежності в центрі міста. Як повідомляв офіційний сайт блоку: «в данный момент на площади Независимости находится около 10 тысяч человек, и люди продолжают собираться», то це була чистої води провокація. З самого ранку почали прибувати автобуси з харківськими номерами, які привезли часто не зовсім тверезих прихильників Наталії Михайлівни. Всього таких «прихильників» було близько 300 чол., самих же сумчан було не більше сотні. Правда, заявку на пішу ходу і мітинг в цей же час і на цьому місці подала також організація «УНА-УНСО», але місцевий суд заборонив їм це робити. Основними ж глядачами стали працівники міліції, таких виявилося не менше двох сотень.

На площі люди, які приїхали підтримати Вітренко, тримали плакати образливого змісту, які втім мало відрізнялися від риторики виступаючих лідерів цього блоку: «Луценко на нары!», «Ющенки - геть!», «Оранжевые холуи - в Америку!», «Геть с Украины коричневый фашизм и оранжевый нацизм!», «Сало, Варцабу - в милицию на работу!», «Сумских неофашистов к ответу!», «НАТО геть!», «Навеки с Россией!», «Ющенко, не можешь - слазь!».

Наталія Вітренко про наболіле: «Для нас принципиально важным был сегодняшний приезд в Сумы. Для нас принципиально важна эта площадь. Мы, как и обещали, приехали в Сумы. Наталия Витренко не испугалась и не испугается провокаций оранжевых, как не пугалась режима Кучмы. Как не пугалась, когда в нее бросали гранаты. Как не испугалась и социалистов-морозевцев, которые сейчас при власти в Сумах и изо всех сил пытаются помешать нашей встрече с жителями города», - такими словами Володимир Марченко відкривав мітинг.

Після нього слово взяла сама лідер однойменного блоку: «Я обещала и приехала! Мы донесем слова правды до всех. Блок "Народная оппозиция" защищает святую идею - интересы простого человека. Наша цель - не допустить разворовывания и разрушения Украины…ни одного голоса оранжевым! Оранжевый режим доживает последние дни. И они не знают, что делать. А мы знаем - нужно объединиться, прийти на выборы, проголосовать за "Народную оппозицию" и спасти страну. И здесь, в Сумах, мы повторяем: Мы не янки, мы славяне, наши братья - россияне! А оранжевым мы говорим: Чемодан - Вокзал - Америка!».

 

18 березня о 19 год. 40 хв. було скоєно жорстокий замах на життя кандидата у народні депутати України Олександра Склярова. За словами постраждалого, біля під’їзду його будинку на нього напали двоє невідомих. Удари наносили дерев’яною палицею та ногами. Олександр Петрович повідомив, що нападники застосували газовий балончик, внаслідок чого він втратив орієнтацію та не зміг захищатися. Характер нападу та його жорстокість дає підстави припустити, що він був спланований. До того ж, нападники не взяли нічого з особистих речей потерпілого.

Того ж вечора Олександр Скляров був доставлений до нейрохірургічного відділення Сумської обласної лікарні з попереднім діагнозом «закрита черепно-мозкова травма». Потерпілому було надано необхідну медичну допомогу. З приводу нападу народний депутат України Олександр Царенко направив депутатське звернення прокурору Сумської області, начальнику УМВС України в Сумській області, головному лікарю Сумської обласної клінічної лікарні з проханням призначити судово-медичну експертизу щодо визначення тяжкості тілесних ушкоджень та токсикологічну експертизу щодо визначення токсичного реагенту, який був складником газового балончика.

У зверненні також висловлене прохання надати докладну інформацію стосовно стану, в якому Олександр Скляров поступив в обласну клінічну лікарню, та стану, в яком він перебуває; інформацію про надану йому медичну допомогу, лікування, результати обстежень та діагноз.

Олександр Царенко просить надати йому інформацію про стан розслідування зазначеного нападу, про дії, вжиті Зарічним відділом міліції щодо ідентифікації та розшуку злочинців, інформацію, чи забезпечується охорона постраждалого. А також зазначити, чому не була застосована кінологічна служба, оскільки за слідами нападників відразу можливо було встановити їх місце знаходження та визначити особи.

 

УМВД в Сумской области располагает сведениями о судимости более 100 кандидатов в депутаты советов разных уровней.

Об этом на пресс-конференции 20 марта сообщил замначальника УМВД в Сумской области Михаил Яковчук. Вопрос судимости кандидатов в депутаты и претендентов на пост мэра Сум был поднят министром внутренних дел Юрием Луценко во время его визита в Сумы 16 марта. По словам министра, до конца минувшей недели ЦОС УМВД в Сумской области должен был огласить список кандидатов, имеющих проблемы с законом. Сумское УМВД этого так и не сделало, сославшись на ст.23 Закона Украины «Об информации», согласно которой сведения о наличии судимости носят конфиденциальный характер. В результате теперь известно только количество кандидатов с уголовным прошлым.

22 березня 2006 р. в Неважному прес-центрі «Сумський вибір-2006» відбулась презентація спільного проекту Національної спілки журналістів, Правової програми IREX U-Media та Української асоціації медіа-юристів, де було заявлено про створення тимчасового офісу для допомоги журналістам під час виборів. Презентацію проводив Ігор Федорченко, медіа-юрист компанії IREX U-Media. Було оголошено, що безкоштовна телефонна лінія для журналістів 8-800-50-44-500 буде працювати щодня до 30 березня, а у день виборів 26 березня – цілодобово.

Ігор Федорченко повідомив, що в разі порушення професійних прав журналістів, і тому числі при відмові у наданні інформації, забороні присутності на засіданнях виборчих комісій, пропонується звертатись для надання негайної юридичної допомоги. «Професійні права журналістів гарантуються Конституцією України та українським законодавством, зокрема ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 38 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Умисне створення перепон в будь-якій формі щодо реалізації прав журналістів вважається перешкоджанням його професійній діяльності, за яке винні особи притягаються до кримінальної (ст. 171 Кримінального кодексу України) відповідальності, або до адміністративної чи цивільно-правової відповідальності. Також було повідомлено, що документами, які підтверджують статус журналіста, є: редакційне посвідчення, посвідчення журналіста ,видане НСЖУ або Незалежною медіа-профспілкою.

22 березня 2006 р. відбулася зустріч голови облдержадміністрації Ніни Гаркавої з керівниками обласних осередків партій та громадських організацій, протягом якої обговорено питання забезпечення проведення чесних і прозорих виборів. Ніна Гаркава запевнила присутніх, що жодним чином на території області не використовується адміністративний ресурс, а влада налаштована на проведення чесних виборів та запобігання фальсифікаціям. Також у своєму слові вона торкнулася питання доукомплектування дільничних виборчих комісій та їх матеріально-технічного забезпечення. За словами керівника області, проблем у цьому напрямку немає.

 На думку представників політичних сил регіону, виборчий процес в області проходить прозоро, без залучення адміністративного ресурсу. Було висловлено кілька нарікань на дії політичних партій, наведені факти нечесної передвиборчої боротьби. Також керівники партійних осередків області висловили зауваження щодо якості підготовлених списків виборців, зокрема, звернули увагу присутніх на відсутність у виборчих списках по місту Суми мешканців ряду будинків.

Окремо обговорені питання видачі посвідчень спостерігачам, порядок отримання членами комісій і спостерігачами копій протоколів. Представники політичних партій акцентували увагу голови облдержадміністрації на міста, де «сильна влада міського голови… або їх заступників», малися на увазі перш за все Глухів, Суми, Шостка. Також Ніні Гаркавій повідомили про створення громадської ради з представників політичних партій і блоків для контролю за дотриманням виборчого законодавства.

 У заключному слові голова облдержадміністрації зазначила, що рівень підготовки та забезпечення виборів–2006 позитивно відрізняється від попередніх років та звернулася з проханням до всіх політичних сил, членів дільничних комісій, спостерігачів «слідувати букві закону» з метою забезпечення права громадян на волевиявлення.

Організаційні моменти проведення виборів у Сумській області було обговорено 24 березня в обласній державній адміністрації на брифінгу за участю заступника голови облдержадміністрації Олега Медуниці. Журналістів повідомили про те, що виборчі бюлетені з виборів депутатів Верховної Ради доставлені на виборчі дільниці, тривала робота по завезенню на дільниці бюлетенів з виборів депутатів місцевих рад. З моменту доставки бюлетенів приміщення кожної виборчої дільниці знаходиться під цілодобовою охороною. Структурні підрозділи УМВС України в Сумській області були налаштовані працювати в особливому режимі. На них покладені обв’язки по охороні не лише приміщень виборчих дільниць, а й прилеглих територій, супровід транспортування бюлетенів до окружних виборчих дільниць та інші.

За словами Олега Медуниці, продовжують поступати нарікання на якість складених списків виборців, керівникам дільничних комісій дозволено робити в списках незначні виправлення: «можливо, під час голосування у, так звані, «часи пік» виникнуть черги виборців, але обладнана достатня кількість кабін для голосування, до видачі  бюлетенів будуть задіяні всі члени виборчих комісій. Із 40 виборчих дільниць, які мають понаднормову завантаженість, 33 розташовані у м. Суми». За дорученням голови обласної державної адміністрації в органах виконавчої влади створені робочі групи з метою оперативного вирішення у день голосування питань, пов’язаних з можливими нештатними ситуаціями у господарському комплексі та соціальній сфері області, попередженням надзвичайних ситуацій у зв’язку з порушенням громадського порядку, виборчого законодавства. 

В обласній державній адміністрації під час виборів за телефоном 21-05-17 цілодобово працюватиме «гаряча лінія».

 

28 березня 2006 р. 2 тис. 380  працівників міліції забезпечували громадський порядок під час проведення виборів в Сумській області.. За словами спеціаліста Центру по зв’язкам з громадськістю обласного управління МВС в Сумській області Галини Кожедубової, міліція працювала на кожній виборчій дільниці, в кожному райвідділі була сформована оперативна група..

Крім того, 224 співробітники були задіяні в спеціальних формуваннях.

 

«Явка виборців у Сумській області є досить високою, а проблеми, що виникають під час голосування, були прогнозованими», - про це повідомив журналістам заступник голови облдержадміністрації, відповідальний за вибори в області Олег Медуниця на брифінгу 26 березня.

Так, серед недоліків організації Олег Медуниця назвав затримку початку роботи на чотирьох виборчих дільницях м. Суми. Однак вона не була суттєвою. Лише дільниця №106 м. Суми запізнилася з відкриттям на 45 хвилин, решта з зазначених вище – на 5-7 хвилин. Низькою є якість підготовки членів дільничних виборчих комісій, а також пропускна спроможність – на 20% дільниць в Сумах спостерігалися черги. У деяких великих селах дільниці розташовані у приміщенні сільської ради, хоча поруч – клуб, школа, інтернат. Зважаючи на це, лунали критичні висловлювання в бік влади. Олег Медуниця зазначив, що громадяни мають на це повне право, оскільки керівники повинні нести відповідальність за організацію виборів.

Повідомив заступник голови облдержадміністрації про оперативний збір інформації, що проводиться робочою групою облдержадміністрації, зокрема, йшлося про явку виборців області станом на 20:00 26 березня 2006 р.

№ ТВО по виборах до ВР

№ ТВК по виборах до обласної ради

Місто, район

Кількість дільниць

Кількість виборців,

які отримали виборчі бюлетені

26.03.2006 р. станом на:

12.00 

 

16.00 

 

20.00 

 

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

158

1

Суми

129

34620

14,30

87333

36,06

144574

59,70

159

8

Білопільський

60

11846

28,23

21091

50,27

26700

63,64

 

13

Краснопільський

40

7875

32,20

12928

52,87

16498

67,47

 

22

Сумський

56

9105

18,48

22087

44,82

30444

61,78

160

2

Глухів

16

6540

23,87

11317

41,31

13769

50,26

 

11

Глухівський

37

5286

22,83

12075

52,15

14466

62,47

 

14

Кролевецький

41

6048

17,27

16489

47,10

21414

61,16

 

19

Путивльський

49

7870

31,61

12703

51,03

15252

61,27

161

3

Конотоп

40

8828

12,62

22292

31,88

33163

47,42

 

9

Буринський

42

6273

23,27

14072

52,19

17993

66,73

 

12

Конотопський

47

7417

25,33

15092

51,55

18835

64,29

162

6

Ромни

27

6402

14,90

15546

36,18

21676

50,44

 

16

Липоводолинський

26

3684

21,62

8486

49,80

11803

69,10

 

17

Недригайлівський

46

4949

21,53

11446

49,80

16385

71,29

 

20

Роменський

79

10527

30,35

20377

58,74

25021

72,13

163

4

Лебедин

16

6021

26,23

11393

49,64

13713

59,75

 

5

Охтирка

22

7059

17,77

14856

37,40

22715

57,19

 

10

В-Писарівський

41

5443

27,50

10316

52,12

13229

66,83

 

16

Лебединський

29

5856

29,92

10702

54,68

13342

68,17

 

18

Охтирський

33

4317

18,30

11160

47,30

15577

66,02

 

23

Тростянецький

40

7784

23,97

14673

45,19

19182

59,15

164

7

Шостка

32

12058

19,23

22563

35,98

36006

57,41

 

21

С-Будський

39

3399

22,69

7531

50,27

9468

63,20

 

24

Шостинський

33

5724

28,05

10553

51,72

13176

64,57

 

25

Ямпільський

30

4682

21,55

9656

44,44

12997

59,82

Всього

1 050

19 9613

20,16

42 6737

43,10

59 7398

60,34

 

 

У сільській місцевості традиційно активність виборців вища. Немає проблем з голосуванням на дому, підвезенням виборців з віддалених сіл і хуторів до виборчих дільниць. Очікувалася більша кількість проблем із списками виборців. Але незначні помилки, згідно з чинним законодавством, виправляються на місцях. Скарг не надходило. Криміногенна ситуація в області залишалася стабільною.

 

Джерело: Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006.