Політична наука в Україні / Сайт Центру політичних досліджень (Львів)

Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 202 с.

 

МОНІТОРИНГ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ НА ЗАКАРПАТТІ

 

Підготовлено Агенцією політичних досліджень «Соціум Карпат» (м.Ужгород)

                                         

І.СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

 ЕЛЕКТОРАТУ ЗАКАРПАТТЯ

 

Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України. Вона межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км). За даними Всеукраїнського перепису населення загальна кількість населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1 млн. 258 тис. 300 осіб. Чисельність електорату Закарпатської області є відносно стабільна і одна з найменших в Україні. На парламентських виборах 2002 р. чисельність електорату становила 900027 виборців (у 1998 р. – 882512). У 2006 році чисельність виборців зросла більше ніж на 36 тис. чоловік і становила – 936836. Таким чином, від Закарпаття до Верховної Ради України в 2002 році по мажоритарних округах обиралося  6 депутатів. Якщо порівняти цей показник, наприклад, з Донецькою, Дніпропетровською областями, де відповідно до парламенту обиралося 22 та 16 народних депутатів, то стає зрозумілим, що питома вага Закарпаття у великій політиці є незначною. Боротьба партій за вплив у регіоні відбувається перш за все тому, що Закарпаття має досить зручне геополітичне положення. На нинішній день кордони з Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною вже стали кордонами з Європейським Союзом.

У складі електорату області найбільш помітні такі дві соціальні групи, як міські та сільські жителі. За результатами останнього перепису населення кількість міських жителів зменшилась на 9,5% і становить 466 тис. чол. (37%), а сільського – 792 тис. 300 чол. (63%). Аналіз засвідчує, що в результаті соціальних змін відбулося переміщення населення у сільську місцевість. При цьому у Берегівському, Іршавському та Хустському районах 90% населення проживає в сільській місцевості. Крім того, значна кількість сільського населення проживає в горах. Згідно закону «Про статус гірських населених пунктів України» такий статус отримали 176 населених пунктів, в яких проживає 250 тис. чоловік. Робити однозначний висновок про прямий вплив такого поділу на результати голосування важко, але певна залежність в даному випадку присутня. Ще К. Маркс писав, що місто експлуатує село економічно, а село місто – політично. На Закарпатті це особливо помітно. У той час, як виборчі штаби концентрують увагу на городянах, перемогу їм забезпечують селяни. Сільський виборець більш контрольований із боку влади, він є більш дисциплінованим, до окремих сіл важко добиратись спостерігачам. І хоч настрої населення в містах та селах принципово не відрізняються, в селах вони більш чітко редагуються адмінресурсом. Характерною особливістю населення області є багатонаціональність. На території області проживають представники понад 70 національностей. Найбільш чисельними є:

 

українці

1010,1 тис. чол.

(80,5 %),

угорці

151,5 тис. чол.

(12,5 %),

румуни

32,1 тис. чол.

(2,6 %),

росіяни

31,1 тис. чол.

(2,5 %),

цигани

14,0 тис. чол.

(1,1 %),

словаки

5,6 тис. чол.

(0,5 %),

німці

3,5 тис. чол.

(0,3 %).

 

Компактність проживання угорців, румун робить їх потужною політичною силою на виборах. Слід відмітити, що на президентських виборах 2004 року румунська та угорська національні меншини активно підтримували кандидатуру В. Януковича. Саме тому одна із останніх передвиборчих поїздок у третьому турі виборів була здійснена ним  саме в м. Берегово.

Угорці компактно проживають у Берегівському (54 тис. чол.), Виноградівському (30,9 тис. чол.), Ужгородському (32,8 тис. чол.), Мукачівському (19,9 тис. чол.), Тячівському (5 тис. чол.), Хустському (5,5 тис. чол.) районах.

Інтереси угорської національної меншини репрезентуються в суспільно-політичному житті краю цілим рядом національно-культурних товариств: Спілка угорських журналістів, Спілка угорських бібліотекарів, Спілка угорських підприємців, Товариство угорської культури Закарпаття, Товариство угорської інтелігенції та інші. Перші угорські національно-культурні товариства створюються в 1989 році і тоді ж об’єднуються в обласне Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), вплив якого тривалий час був домінуючим. Розкол серед угорської меншини краю розпочався з виборчої кампанії 1994 року. Після парламентських виборів 1994 року з ТУКЗ вийшли Брегівська, Тячівська, Свалявська районні та Ужгородська міська організації і створили Форум угорських організацій Закарпаття. Таким чином, боротьба за депутатський мандат стала чи не головною причиною протиріч всередині угорської меншини краю. В цілому ж відносини, які складаються між національними угорськими організаціями в Закарпатті, віддзеркалюють політичну ситуацію в Угорській республіці – суперечки між Товариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) (М.Ковач) і Демократичним союзом угорців України (ДСУУ) (І.Гайдош) в основному повторюють відносини двох провідних партій Угорщини\ – правонаціоналістичної ФІДЕС і соціалістичної.

Румуни Закарпаття компактно проживають у 9 населених пунктах – Солотвино, Діброва, Глибокий Потік, Топчино, Подішор, Бескеу, Корбунешть, Малий Боуц, Великий Боуц Тячівського району і в 4 Рахівського району: Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц, Добрик. В Закарпатській держтелерадіокомпанії працює редакція румунського радіомовлення: радіо – 8,5 год., телебачення – 3 год. на місяць. З 1989 року в області діє впливове соціально-культурне товариство румун Закарпаття ім. Г. Кожбука. Серйозною проблемою румун Закарпаття є високий рівень безробіття

Після початку виборчої кампанії ЦВК утворила на виборах народних депутатів України 225 територіальних округів. В Закарпатській області таких округів було утворено 5:

ТВО № 66 (м. Ужгород) – Ужгородський р-н, м. Ужгород, м. Чоп.  ТВО № 67 (м. Свалява) – Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Свалявський, Перечинський р-н. ТВО № 68 (м. Мукачево) – Мукачівський р-н, м. Мукачево. ТВО № 69 (м. Берегово) – Берегівський, Виноградівський, Іршавський р-ни, м.Берегово. ТВО № 70 (м. Тячів) – Рахівський, Тячівський, Хустський р-ни, м. Хуст.

Окружними комісіями в області утворено 760 звичайних та 17 спеціальних виборчих дільниць, які в свою чергу, в залежності від кількості виборців поділяються на: 183 малих, 311 середніх, 283 великих. Для забезпечення їх діяльності органами виконавчої влади виділено 1060 приміщень для роботи дільничних комісій.

 

Джерело: Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – С.91-92.